Рішення суду України ухвалене у цивільній або сімейній справі, а також вирок суду в частині цивільного позову може бути визнано та виконано на території іноземної держави. Якщо такою державою є країна-учасниця СНД, то слід керуватися Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, 1993 року (Мінська Конвенція) та Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 № 1092/5/54, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.07.2008 за № 573/15264 (далі – Інструкція).
Конвенція діє на території всієї СНД, зокрема в Азербайджані, Білорусії, Вірменії, Грузії, Казахстані, Киргизстані, Молдові, Росії, Таджикистані, Туркменістані, Узбекистані та Україні. Відтак – на території СНД застосовуються однакові правила щодо визнання і виконання рішень, винесених судами однієї з цих держав на території решти.
Питання визнання та виконання судових рішень регулює Розділ ІІІ зазначеної Конвенції та Розділ IV Інструкції, встановлюючи порядок визнання таких, що набрали законної сили, судових рішень, залежно від того чи потребують вони примусового виконання, чи ні.
Коли ж судове рішення потребує примусового виконання (наприклад, про стягнення боргу, стягнення аліментів тощо), згідно вимог статті 54 вказаної Конвенції, воно може виконуватися на території країни – учасниці Конвенції лише після проходження у її компетентному суді спеціальної процедури його визнання та допуску до виконання.
Визнання та виконання рішень судів України на території іноземних держав ініціюється клопотанням зацікавленої особи. Такою особою може бути як фізична так і юридична особа. Клопотання про визнання та виконання рішення оформлюється відповідно до зразка, наведеного в додатках 5 та 6 до Інструкції та викладається чітким машинописним текстом.
Клопотання про визнання та виконання рішення українського суду адресується «компетентному суду» держави, де необхідно виконати судове рішення.
У клопотанні необхідно зазначити: повне прізвище, ім’я та по батькові стягувача, його домашня адреса та, у разі необхідності, рахунок, на який слід перераховувати стягнуті з відповідача кошти, повне прізвище, ім’я та по батькові відповідача, його домашня адреса та, якщо це відомо стягувачеві, місце роботи відповідача, повна назва суду, який постановив рішення, дата винесення рішення та його резолютивна частина. Підпис зацікавленої особи, що подає клопотання засвідчується підписом судді та скріплюється гербовою печаткою суду.
До клопотання про визнання та виконання рішення суду додаються наступні документи: завірена належним чином копія рішення суду; довідка про те, що рішення суду вже набрало законної сили та підлягає примусовому виконанню (додаток 7 до Інструкції); довідка стосовно виконання частини рішення суду або невиконання рішення суду на території України (додаток 8 до Інструкції), довідка про те, що відповідач був належним чином повідомлений про день та час судового розгляду (додаток 9 до Інструкції) і копії документів справи, що підтверджують повідомлення відповідача належним чином про час та місце судового розгляду справи. Слід окремо відзначити, що складання та оформлення документів, що додаються до клопотання, покладається на суд України, який ухвалив рішення.
Довідки друкуються на чистих аркушах паперу, без використання штампів суду, засвідчуються підписом судді та скріплюються гербовою печаткою суду України.
Виконавчі листи до пакету документів не входять.
Слід також звернути увагу, що відповідно до умов статті 17 вищезазначеної Конвенції, у відношеннях один з одним при виконанні цієї Конвенції установи юстиції Договірних Сторін користуються державними мовами Договірних Сторін або російською мовою.
Головне територіальне управління юстиції у Тернопільській області.
