Паперових справ майстер Володимир Кріса створив макет парафіяльного костелу, який у довоєнні роки височів над обласним центром на місці нинішнього універмагу. У дзвіницю та купол талановитий хлопець вмонтував динаміки. Тож у костелі лунають дзвони, грає орган і навіть співає хор.
Парафіяльний костел на розі вулиць Руської і Міцкевича (сучасного бульвару Шевченка) був окрасою Тернополя з 1908 по 1954 роки.. Велична і витончена споруда вражала своєю красою та довершеністю. Струнка вежа-шпиль, здавалося, торкалася неба. У барвистих вітражах у сонячні дні всіма кольорами веселки виблискували промені сонця, а зсередини долинали чарівні звуки органа.
Споруджували цього красеня за проектом відомого львівського архітектора Тадеуша Тальовського. Під час Другої світової війни храм зазнав руйнувань, і згодом його визнали аварійним. У 1954 році в місті кілька місяців лунали вибухи – підривали парафіяльний костел, а на його місці побудували центральний універмаг.
Сьогодні фахівці вважають, що костел можна було відновити – потребували укріплення стіни та вежа. А не зробили цього тому, що собор стояв у самому центрі міста, на очах у більшовицьких можновладців, для котрих це була не святиня, а просто «культова споруда».
За словами Володимира, паперовий макет унікального костелу він вирішив створити, щоб нагадати тернополянам, яка чудова пам’ятка була у місті. Хлопець зібрав багато світлин, опрацьовував архівні дані, аби якнайточніше відтворити архітектуру та оздоблення святині.
– Паперове хобі в моєму житті з’явилося кілька років тому, – розповідає Володимир. – Починав із макетів локомотивів, згодом – різних будівель і святинь, які є окрасою європейських міст. Відтворити тернопільський костел я хотів давно. Складності цій роботі додавало те, що пам’ятка вже не існує: не можна прийти і виміряти товщину стін, подивитися, якого кольору були розписи та вітражі. На щастя, збереглися фотографії. А якось в інтернеті натрапив на креслення храму, скановані з польського журналу про «костьоли та кляштори воєводства Руського».
Після цього почалася кропітка робота, яка тривала з січня по червень. Володимир працює в інтернет-компанії, тож деталі для костелу доводилося виготовляти у вільний час. Після кількох місяців недоспаних ночей на світ з’явився справжній шедевр, аналогів якому немає.
– Макет складається з понад тисячі деталей, – каже Володимир. – Кожну я проектував та розмальовував сам за допомогою спеціальною комп’ютерної програми. З роздрукованих листків вирізав елементи майбутньої конструкції та склеював.
На перший погляд, усе не так уже й складно. Та насправді це – ювелірна робота! Потрібно багато терпіння й фантазії, аби звичайний аркуш перетворився на точну копію витонченої пам’ятки архітектури.
Паперовий храм менший за оригінал у сто разів. Висота вежі зруйнованого красеня сягала близько 69 метрів, у Володимира вона заввишки 69 сантиметрів. Символічно, що аркуші для своєї роботи хлопець купував у центральному універмазі, на місці якого колись був величний костел.
Витончений макет тепер доповнює паперове містечко Володимира, яке він створював впродовж кількох років. Свої маленькі шедеври він тримає на великому столі у себе вдома, в селі Великі Гаї, що неподалік Тернополя. Є тут і Ейфелева вежа, і Кельнський собор, і найкрасивіші замки Європи. Між спорудами «курсують» паперові поїзди, а вулиці прикрашають білборди з кумедними інтернет-персонажами. Усі вироби в найдрібніших деталях повторюють оригінали, щоправда, у кількадесят разів менші.
Володимир планує продовжувати відтворювати у мініатюрі рідний Тернопіль, адже переконаний, що його мешканцям є що показати іншим. Мріє, що колись зможе створити тематичний музей. Проте на це потрібно багато часу, а поєднувати улюблене хобі з роботою надзвичайно важко.
– А ще дуже хотілося б, аби зруйнований більшовиками храм відбудували. Це була перлина Тернополя. Дуже шкода, що сьогодні не лише гості, а й не всі мешканці міста знають про неї, – зауважує Володимир.
Разом з однодумцями він планує виставку в Тернополі, на яку запросять старожилів міста, які бачили храм на власні очі. А тим часом читачам «Нашого ДНЯ» пропонуємо подивитися світлини унікальних паперових експонатів, створених талановитим майстром.
Антоніна БРИК.
