За даними офіційної статистики, «хлібний кошик» за рік зріс у ціні на 35 відсотків, або на 8,6 гривень. Його вартість на кінець вересня склала 33,2 гривні, тоді як минулого року він коштував 24,6 гривень.
Соціальний білий хліб за рік подорожчав на 30 відсотків, а чорний хліб – аж на 39. Водночас, соціологічне опитування «R&B Group» свідчить: 27 відсотків українців купують тільки найдешевший соціальний хліб через нестачу грошей.
До речі, сільськогосподарська Тернопільщина не увійшла за вересневими показниками до топової п’ятірки регіонів із найдешевшим хлібом. Найменше платять за основний продукт жителі Миколаївської, Одеської, Луганської, Дніпропетровської та Харківської областей. Зарплати там вищі, ніж на Тернопіллі.
До кінця року ціни на хліб «не стоятимуть» на місці. Подорожчання очікується в середньому на п’ять відсотків. Експерти відзначили: уже зараз, до подорожчання, ціна хліба в Україні вища, ніж у деяких країнах Євросоюзу.
«Ми вважали, що хліб є настільки українським продуктом, а Україна – житницею Європи, що він буде останнім продуктом, який будемо купувати дорожче, ніж наші західні сусіди. Але не так сталося», – написав у Facebook гендиректор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.
Експерти Асоціації постачальників торговельних мереж порівняли вартість найдешевшого білого та чорного хліба в нашій країні та в деяких країнах ЄС. З’ясувалось: ми їмо уже не найдешевший хліб у Європі. Так, найдешевший кілограм білого хліба в інтернет- гіпермаркеті Литви можна придбати за 13,1 гривню, Польщі – за 17,8 гривень. В Україні – за 19,2 гривні.
Існує ймовірність, що хліб у цих країнах (і не тільки) міг бути випеченим із українського зерна. Бо вітчизняні пекарі часто нарікають: виробляти дешевий соціальний хліб – невигідно. Однак приклад сусідніх країн показує, що це може бути вигідним навіть у Європі. А там вміють рахувати гроші.
До слова, на кінець цьогорічного вересня середня вартість білого хліба, за даними офіційної статистики, становила в Україні 16,1 гривень за кілограм із борошна першого ґатунку та 20,2 гривні з муки вищого ґатунку. А в столиці – значно дорожче: з муки першого сорту – 19,1 гривню, з вищого – 32,2 гривні.
А от чорний хліб таки виявився у нашій країні найдешевшим – 19,5 гривень за кілограм. Далі розмістилися: Естонія – 27,9 гривень, Польща – із 46,7, Литва – 52,2 гривні.
Дорожчатиме хліб і в січні наступного року. Причина – зростання мінімальної зарплати. І не лише згаданий продукт додасть у ціні. Традиційно, після підвищення мінімальної платні чи пенсії зростає вартість багатьох товарів і послуг. Виходить, що люди отримають, – усе й віддадуть.
А загалом, в Україні багаті – багатшають, а бідні – біднішають. Річ у тім, що найбагатші рейтингові українці торгують національним багатством. Тим же зерном, а останнім часом Україна збирає рекордні врожаї. Металом, який є основним експортним товаром країни, та іншим. Проте, як зауважує на сторінках «Української правди» політичний оглядач Віктор Мороз, вітчизняні багатії за останній час не спромоглися створити торгових марок, вітчизняних брендів, модернізувати свої застарілі ще радянські підприємства, які їм дісталися майже задарма.
Держава від власників сировинних багатств отримує мізер. За даними українських профспілок, на кожну одиницю виробленої продукції у фонд оплати праці в Україні йде 3-5 відсотків. У Європі та Північній Америці – 50-60 відсотків. У Східній Європі – 35-40. То чи не звідси мільярди у рейтингах багатих українців?
Фактично, влада не регулює і розумно не перерозподіляє суспільний продукт. Отже, їй це вигідно. І поки така ситуація триватиме, українці їстимуть дорогий хліб. А їм втовкмачуватимуть, що він має бути ще дорожчим. І для виправдання вигадають купу причин…
