Відомий тернопільський астролог Іван КРУП’ЯК відкриває таємниці примхливої пані-невидимки, яка диригує нашим життям.
– До-ля… До-ре-мі-фа-соль-ля… Це – своєрідна музична грамота людського життя. Ми щодня «проспівуємо» свою долю. Бо народилися на певній ноті. Кожен, хто приходить у цей світ, має свій «тембр». Й іншого подібного «голосу» немає більше ніхто. Нема людей з подібними долями.
Кожна доля має свої неповторні закони. Це – своєрідний «набір» того, що повинна прожити людина і як прожила…
А ще долю називають судьбою. Зі старослов’янської – судьба – Суд Божий. Це те, що присудили нам при народженні. Ми приходимо у світ зі своєю матрицею, тобто, з власною долею. Але чимось заповнюємо її й самі. Проте серйозні речі закодовані у «програмі» нашого життя.
Усе має значення. Рік, день, година, хвилина, секунда народження людини. Де в цю мить перебували Місяць чи Сонце. У дитини, яка народилась секундою пізніше, доля вже буде іншою.
Доля – це космічний фактор, який дається не лише людям, а всьому живому. Дерево має жити стільки-то років, тварина – стільки-то… Все має свою генетичну програму.
– Так. Проте людина може втрутитися в долю тварин. Що й стається. На жаль, не завжди вчинки людини благородні. Побавилися діти кошеням, стало нецікаво, батьки взяли й викинули нещасне на вулицю. І кошеня прирекли, і себе. Бо взяли гріх на душу. До речі, буває, що нічийні тварини, які прибилися до оселі, є провісниками щастя. Що ми, зрештою, знаємо про те, як і про що тварини чи дерева спілкуються із Всевишнім?
– Звісно. Якщо взяти припортове місто, або те, що стоїть на роздоріжжі, де крутиться багато торговців, воно живе набагато краще, аніж віддалене. Тобто, має значення місце розташування. А також те, під яким знаком Зодіаку народжене місто чи держава. Хто заснував місто. Усе в світі взаємопов’язано. Долі міст і держав переплітаються з долею людей, правителів.
– Людина проживає зовсім мало за мірками Всесвіту – один космічний день. Це – 72 роки. Один космічний день для епохи складає 25 тисяч років. Усе вимірюється часом, а не багатством. Бо цей космічний день у кожного свій. Він може обірватися на півсекунді. Кажуть: час стоїть на місці. Ні. Він щодня інший. Він змінюється. Як і люди. Одні люди минають, інші – приходять. І вони вже не схожі на попередні покоління. Часто старші люди нарікають на молодь, мовляв, ми були не такі. Покоління не можуть бути схожими на покоління. Це проти природи.
– Не можна вважати, що цьому знаку пощастило більше, а іншому – менше. Всі знаки дають плюси та мінуси. Як я вже сказав, усе залежить від того, коли людина з’явилася на світ. Має значення навіть те, як ми плачемо, кричимо при народженні та скільки – щось протилежне буде відбуватися, коли людина залишатиме цей світ.
Люди, які народжуються на молодому місяці, відходять із життя на повному місяці. Ті, що з’явилися на світ на повному місяці – відходять у першій чверті місяця. Ті, що в останній чверті – відходять на першій чверті місяця. Це – важливі моменти долі.
І ще таке: кому весело в житті та цікаво? Дітям. Тому всі релігії закликають: будьте дітьми! «Дитячий» знак Зодіаку – Близнята. Їх доля таки балує. Тому люди, народжені під цим знаком, чи не найщасливіші в житті. Водночас, Близнята – найконсервативніший знак.
А от Стрільці – це вроджені вчителі, полководці. Це люди, які не можуть пройти мимо несправедливості. Намагаються захистити інших. Йдуть вперед, не задумуючись…
Погляньте, як усе продумано у Всесвіті. Наприклад, розміщення літніх знаків Зодіаку. Близнюки – це діти: Адам і Єва. Хлопчик і дівчинка. Далі – материнський знак, з якого почалася вся світобудова – Рак. Символ води. А ми складаємося з води на 80 відсотків. Там, де немає води – немає життя. Наступний знак – Лев. Вогонь, який дає енергію. Також Лев – захисник, чоловік, батько. Як бачимо, порядок такий: дитячий знак, материнський, батьківський.
І, до речі, кожен знак Зодіаку – протилежний до нас. Він дає те, чого нам не вистачає.
– Таємниця долі є у всіх нас. А от осягнути її… У Тараса Шевченка є такі слова: «Мене доля вела. Взяла мене за руку…». Шевченко багато разів звертався до теми долі. І до волхвів: «Заворожи мені, волхве, сивочолий орле, і розкажи мені…». Кожна людина хоче знати, що її очікує, як діяти… І всі ми є свого роду пророками. Бо складаємо плани на завтра, на місяць, на рік… А це – певне пророцтво. І як заповнимо матрицю, те й отримаємо. Тому не можна проклинати, бажати зла, програмувати себе чи власну справу на невдачу.
«У кожного своя доля, і свій шлях широкий. Той будує, той руйнує, той неситим оком на край світа зазирає, щоб загарбать і з собою взять у домовину», – писав Кобзар. Як мудро він все сказав у декількох словах. Людині багато не потрібно. А на тім світі – нічого.
– Людина складена подібно до космічних законів. Дванадцять місяців. Дванадцять знаків Зодіаку. У людини дванадцять основних органів тіла. Основою світобудови є Зодіак.
Змінюються чотири пори року. Як чотири Євангелії. Як чотири психотипи у людей…
У житті людина йде двома шляхами. Півжиття намагаємось влитися в натовп. А другу половину життя – виділитися з того натовпу.
У долі все «записано». Коли хлопець з дівчиною познайомилися та в який день і час вперше поцілувалися – це відіб’ється на їхньому житті, якщо вони одружаться. І на їхніх дітях. Також усе, що цієї миті сталося в Космосі, відбилося на людях. Тому наша доля пишеться на Небесах…
– Що таке кара і карма? Це, фактично, одне й те ж. Усе, що робимо, відгукнеться. Це теж – доля. Людині дана свідомість, підсвідомість і надсвідомість. Надсвідомість – це вища інстанція. Буває, підсвідомо чинити те чи інше не хочемо, а свідомо – робимо. Потім дивуємося: звідки й чому виникають якісь негаразди? Коли йдеться про негативні вчинки. Якщо комусь хтось робить щось погане, то вводить цю людину в стрес. І вона, захищаючись, відштовхує негатив назад до свого кривдника. Таким чином до нього повертаються грішки. Ще й на рідних відбиваються.
Діти справді частково «відпрацьовують» карму батьків. Якщо вони свідомо нагрішили. Недарма кажуть: який батько – такий син…
– Є такі слова: «Боги не люблять, як земні літають…». Боги заклали програму і намагаються, аби все було правильно. Але є люди, які покликані долею бути захисниками чи рятівниками для когось іншого. Так «записано» у їхній Книзі життя. Така воля Господа. Трапляється ж, хтось вас зупинив, затримав і ви запізнилися, а, отже, не опинилися там, де в той час трапилося щось погане, аварія, наприклад. Це зовсім не випадково. Рука цієї людини-ангела відвела від вас біду, а, може, й врятувала.
А ще недарма кажуть: мертві тримають живих. Коли сниться сон і в нього приходить хтось із тих, кого вже нема на землі, це надходить інформація від наших предків, часом якесь попередження. Бо й пророкам, і святим снилися сни…
Коли наші душі відійдуть в інший світ, то також стануть оберегами. Душі предків посилають людей, які можуть нас захистити в критичний час.
Але людина не завжди, на жаль, може зрозуміти: тобі послано, тобі дано, скористайся цим…
– Думки нам не належать. Вони надходять зверху. У сні «прийшла» таблиця елементів Менделєєву. А Шевченко писав: «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами…». Йому надходила маса інформації. Він не міг витримати того всього… З Космосу йдуть думки до багатьох учених. Але думкам слід давати лад. Дивитися, куди тебе думка веде…
Ми повинні влаштовувати свято своїй долі. Бути прихильними до Бога, до людей, природи. Тоді доля буде прихильною до нас. Якби кожен намагався «проспівати» музичну гаму свого життя, світ став би затишнішим, добрішим, лагіднішим. І не забуваймо дякувати долі за кожен прожитий день. Бо це – безцінний подарунок
Всевишнього…
