Тернопільський астролог Іван Круп’як: «Нема ніде в світі такої солодкої землі, як українська»

Тернопільський астролог Іван Круп’як: «Нема ніде в світі такої солодкої землі, як українська»

Зорі падають на щастя. Але, здається, вони ще й падають з відчаю. Бо Небеса сумують через те, що коїться на Землі…

– Зараз настав пік матеріального світу, – розповідає відомий тернопільський астролог Іван КРУП’ЯК. – Будь-яка дія, думка має свою енергію. Якщо думка зародилася – вона матеріалізується. Найстрашніше – це заздрість, яка нині панує у нас. Колись такого не було. Заздрість створює певний егрегор, негативну енергетику і в результаті одне одного з’їло б. А навіщо?! Людино, подумай, для чого ти в цей світ прийшла. Все минуче, нічого у засвіти з собою не візьмеш. Ніхто не думає про те, як правильно пройти енергетичний шлях. І залишити по собі в духовному сенсі не лише добрі спомини, а й своєрідні «енергетичні заначки» для дітей, онуків.

Ми говоримо про християнську мораль, ходимо до церкви. Але погляньте, що твориться на вулицях. Люди злі. Лаються. Нарікають на бідність ті, хто не повинен цього робити. Ті, котрі не ходять голодними.

А звідки таке чванство? «Понти», як каже наша молодь? Є така лемківська закарпатська пісня: «Накрутить волосся, напудриться густо, ходить, як сорока, а в голові пусто».

Світ мало не стає з ніг на голову. Та він не винен. Люди роблять його таким. Байдужим, незатишним, зматеріалізованим…

– Батьки хочуть, аби діти жили краще. Але діти не завжди цінують самопожертву батьків.

– Батьки через оте «аби дітям було ліпше», псують їх. Зароблено, дано, прожовано, покладено в рот… Людина може скласти ціну будь-чому тільки тоді, коли вона це заробила сама.

І, взагалі, ми живемо в країні парадоксів. Майже 80 відсотків працездатного населення має вищу освіту. А толку з того? Роботи нема. Перспективи наразі також. Нормальних зарплат нема. І в деяких галузях спеціалістів путніх нема. Люди виїжджають закордон і тішаться, що працюють на пана. А чужина ніколи не гріла. «Чужино, не заміниш мені Україну. В нас у ріднім краю навіть дим солодкий і коханий». Цими поетичними рядками сказано все…

Європейські стандарти треба створювати в Україні. Потрібно змінюватися, особливо молодим людям. Позбуватися «хапальної» психології.

Всесвіт впливає на життя земне. Тим паче, що живемо в час змін епох. Триває епоха Риб-Діви. Настає епоха Водолія-Лева. Але людина навчилася так майстерно все псувати…

– Іване Степановичу, що то за сенсація про тринадцятий знак Зодіаку? Він справді існує? 

– Яка там сенсація! Як це – з’явився тринадцятий знак Зодіаку? Він був давним-давно. Кажуть: все у Космосі й на Землі змістилося, змінилося. Це трохи не так. До речі, можна роздути ще одну сенсацію: існує чотирнадцятий знак Зодіаку!

– ??? 

– У природі все створено попарно. І кожен знак має відповідний інший знак. Тінь знаку – Змієносець. А тінь від Змієносця падає між Тільцем і Близнюками й утворює Павука.

– То який тринадцятий знак Зодіаку?

– Змієносець. Від 28 листопада – по 17 грудня Сонце проходить через Змієносця.

– А чотирнадцятий?  

– Павук.

– А хто такий Змієносець?

– Адам біблійний, який, фактично, стримує Змія від спокуси.

– Люди, які «ходять» під знаком Змієносця, мають остерігатися тринадцятки?

– Однозначно, ні! Якщо взяти картину Леонардо да Вінчі, там присутні тринадцятеро осіб. Христос і дванадцять Його учнів. Для деяких людей – це число удачі. Ми самі створюємо собі страхи і жахаємось їх. У багатьох державах є числа, яких там бояться. Чому? Бо світом править містика. А кожне число має свою енергетику. І в світі все пораховано. Просто, треба вміти прочитати. На тій, чи іншій території править те, чи інше число. Воно може бути як позитивне, так і негативне. Японці катастрофічно бояться четвірки. Китайці не люблять шістки… Світ – це математика, а математика – це енергетика, це біологія,  «відбиті» на кожному з нас і на всьому загалом.

– До речі, про чотирнадцятий знак Зодіаку… 

– Павук – це надзвичайно мудра комаха. Павуки приносять щастя. Вони великі майстри, дуже гарно плетуть, винахідливі, чутливі. Люди, народжені під цим знаком, відповідають йому.

– І хто у нас Павучки?

– Ті, хто народжений з 19 травня по 9 червня.

– Цікаво ще одне – «пороби». Люди їх бояться. А «майстри» кримінальних справ цим користуються. Чи існують «пороби» насправді? І чи варто їх  боятися?

– «Пороби» – це, швидше, фантазії. Щось людина побачила, почула, домислила. Є люди хворі на «поробоманію». Їм кругом ввижається, що хтось щось робить погане. Звісно, можна втрутитися в енергетичне поле іншої людини. Але для цього треба знати закони природи.

«Майстри» криміналу, як ви сказали, знаючи, що багато хто реагує на слово «пороби» відповідним чином, видурюють в людей гроші, коштовності. Дехто з цих «майстрів» застосовує так звані психологічні трюки, або володіє навиками гіпнозу. Хтось має сильну енергетику й шукає слабших. Тому, почувши про «пороби» і «можу відробити», потрібно оминати таких «добродіїв».

А ось словом можна багато зробити, як доброго, так і злого. Можна людину навіть вбити. Мама ніколи не повинна клясти дитині чи говорити погані слова у час молодого місяця. Бо набирається нова енергетика і вона буде негативною. І станеться щось недобре. Особливо, коли мама скаже щось зле синові. Тому що між мамою і сином ніколи не розв’язана пуповина. Завжди тримається енергетичний баланс. А між донькою і матір’ю він розривається, коли донька сама стає мамою. Так само, батько не може злословити своїй доньці. Бо між ними теж існує вічна залежність. Вісімка. І, взагалі, будь-яке випущене нами слово – заряджене певною енергетикою.

– Якби люди знали глибше астрологію, можна було б уникнути певних проблем.

– Звісно! І в школі колись будуть вивчати астрологію. Бо астрологія, Зодіак – це символ світобудови. Ми говорили про протилежні знаки. Є чотири євангелісти. Лука – Телець – доповнює Іоанна – Скорпіона. Марко доповнює Матвія. Водолій і Лев. Світ побудований попарно. В дуалізмі. І ці дольки відповідають за все енергетичне, що робиться на Землі. І що буде робитися. Все це – Космос. А Космос, за словами Піфагора – це великий порядок. І якби ми його дотримувалися, то життя на Землі текло б по-іншому. У спокійнішому руслі. Було б більше любові і менше сліз. Але людина не лише будівничий, а й великий руйнівник…

– Чи дано людині «прочитати» Космос?

– Так, але далеко не всім. Бо не всім можна відкривати таємниці. Творець відкриває таємниці обраним, покликаним. Відколи існує світ, завжди були провидці. Пророки. У всіх релігіях все побудовано на пророцтвах. Пророк – це той, хто бачить на роки. Пророкує. Вони народжуються рідко. Одна людина на століття, а то й рідше.

– Земля для українців – це також Космос. Святість. Українець без землі – сирота. На наші чорноземи відкрили роти міжнародні корпорації. Чи піде наша землиця в чужі руки?

– Тарас Шевченко писав: «На нашій не своїй землі…» І це найстрашніше. Гадаю, що в політиків знайдеться глузд, аби зберегти землю. Скуплена земля не принесе щастя українцям. А наші землі – від Дністра і до Дніпра – це солодкі чорноземи. Майже сімсот кілометрів. Нема ніде в світі такої солодкої землі, як українська. Наша земля апетитна для всіх, бо вона – рай. Україна – у раю. Рай на землі. У нас дві області можуть годувати всю країну, якщо задіяти нормальні технології. І ще дуже цікавий факт: де компактно проживають українці, там, переважно, найкращі ґрунти. І в Канаді, і в США, і Південній Америці. Чорнозем сам притягує нас. Це, наче доля, яка веде українця туди, на той клаптик землі, де він повинен осісти.

– Земля провадить нас…

– У світі немає нічого випадкового. Невидима сила справді провадить нас. Ми називаємо землю «матінкою». Це не просто поетичний образ. Земля береже для нас багатства. Які надра ми маємо! Вся таблиця елементів Менделєєва – вивчена і не вивчена – є у нашій землі. І все це охороняє якась сила. А яка терпляча наша земля! Люди висушили болота, а це – легені землі. Вона ними «дихає». Нищать дерева – земля немає що пити. Але вона нас годує. Терпить і годує.  А так все не буде!

Пригадую, мої дідусь і бабуся, коли парувала навесні земля, брали її в пригорщу, нюхали і цілували. Наша земля має унікальний запах. У старих людей треба вчитися, як любити землю. Вони віталися з природою – знімали шапку, коли приходили в ліс чи в поле. Треба поклонись землі, воді, вогню. Це – шана і дяка природі і Богові-Творцю.

– …і чистому повітрю. Чотирьом природнім стихіям. Тим паче, ми всі належимо до котроїсь із них.  

– Чотири стихії у природі – це чотири потуги Господні, які присутні скрізь. Вони мають магічні сили. Можуть давати підказки. Ми можемо отримувати від них допомогу. Але вони можуть людей і карати. За невігластво, жадобу, неповагу до природи.

– Як тут не згадати стражденні Карпати? Для Західної України карпатські гори, ліси – природня «стіна», оберіг. Ліси вирубують, гори лисіють. Клімат змінюється. Вже не знати, чого чекати від погоди.

– Смерічки, які асоціюються з гарною дівчиною чи молодичкою, винищують. Вмирають дерева і не народжуються гарні пісні. Карпатами ходить сум. А Тернопіль і околиці – найвищі над рівнем моря з усіх обласних центрів України. Ми стоїмо на протязі вітрів. І цей протяг закривали Карпати. За два роки можуть зникнути праліси. Природа сама нам насадила їх. І цей безцінний дарунок ми не бережемо. А природа киває пальчиком. У нас не було дощів. Висохли криниці, джерела, ставки. Внаслідок посухи зникло понад двісті лікарських рослин. Це змусило б людей задуматись: а чого очікувати наступного року?

– Джерела плачуть сухими слізьми, а криниці вмирають, як люди…     

– До речі, колись із цілющих джерел у наших Медоборах набирали воду в дубові бочки і залізницею перевозили до Відня – імператору Францу-Йосифу.

Автор

Ольга Чорна

журналіст, блогер, газета "Наш ДЕНЬ"




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *