Попри запевнення уряду, що інвалюта не подорожчає, долар і євро у перші осінні дні додали в ціні. «Зелений» уже подолав психологічний бар’єр, коли Нацбанк встановив курс гривні до долара на рівні 26 гривень. Євро сягає більше 31 гривні. За деякими прогнозами, валюта дорожчатиме до кінця року.
Наскільки реальними є ці прогнози? На запитання «Нашого ДНЯ» відповідає Віталій Ярославович РУДАН, кандидат економічних наук, старший викладач кафедри банківської справи ТНЕУ.– На мій погляд, такі прогнози є реальними з кількох причин. По-перше, у державному бюджеті України курс гривні до долара США задекларовано на рівні 27,2 грн/дол, що є цільовим орієнтиром для банків під час здійснення спекулятивних операцій на валютному ринку. Адже вони розуміють, що в діапазоні 26,4-27,2 грн/дол Національний банк України не буде вживати обмежуючих заходів та масштабних інтервенцій.
По-друге, в жовтні розпочинається опалювальний сезон, під час якого потрібно імпортувати природний газ і сьогоднішній його замінник – вугілля, що збільшить попит на іноземну валюту.
По-третє, традиційно листопад та грудень – це місяці, коли відбуваються розрахунки за зовнішніми боргами не тільки держави Україна, а й корпоративного сектору, що також збільшить попит на інвалюту та призведе до зниження обсягу золотовалютних резервів.
По-четверте, зростають політичні ризики в країні, які призводять до формування негативних ділових очікувань і збільшення попиту на іноземну валюту як найбільш вигідного напрямку збереження власних заощаджень.
– Виходячи з причин, які я назвав, є всі підстави вважати, що орієнтиром на валютному ринку буде курс 27,2-27,5 грн/дол до кінця 2017 року. А у випадку підвищення політичних ризиків, прогноз може бути більш негативним.
– За нормальних умов, введення безвізу повинно бути чинником ревальвації гривні, адже збільшення надходжень доходів громадян України, отриманих за кордоном, мало б призвести до зниження вартості євро. Однак, в силу фактичного існування бівалютної грошової системи (гривня і долар, які обслуговують офіційні та неофіційні грошові потоки), левова частка грошових переказів за кордону потрапляє на тіньовий валютний ринок, а не у золотовалютні резерви України.
Щодо чинників, які призводять до зростання долара і євро, то головними серед них є наступні: прорахунки у монетарній політиці Нацбанку, переважання імпорту над експортом, залежність України від імпортних енергоносіїв, політична нестабільність, монопольно-олігархічний економічний уклад.
– Подорожчання інвалюти може зупинити чітка і прогнозована валютна політика Національного банку, зокрема в частині застосування заходів щодо обмеження тіньового валютного ринку, адже сьогодні поза банками перебуває більше 90 мільярдів доларів США. Запровадження реальної відповідальності та реальної міри покарання за порушення валютного законодавства і здійснення валюто-обмінних операцій поза банками. Проведення політики імпортозаміщення та стимулювання внутрішнього виробництва. Такі заходи потребують швидкого та комплексного підходу, а їх запровадження і ефективна реалізація залежить від волі української влади.
