Гроші йдуть до багатого, а злидні – до бідного. Більшість нардепів від мажоритарних округів давно засвоїли цю істину: будеш слухняним депутатом – будеш багатим і отримуватимеш на округ десятки мільйонів щороку. А будеш неслуханням – отримаєш дірку від бублика, пише «24 канал».
Депутати, яких вибирають від мажоритарних округів, здебільшого і не приховують, що головним завданням для них у Верховній раді буде битва за те, щоб вибити побільше грошей на власний округ, а не якась там геополітика та державні інтереси.
Фінансами на окрузі мають займатися сільські, міські та районні депутати – будувати дороги, створювати привабливі умови для бізнесу, залучати інвесторів та інше. А в нас виборців уже майже 10 років привчають до того, що депутат у Верховній Раді потрібний для того, щоб вибити гроші на заміну вікон у сільській лікарні та ремонт ФАПу. В результаті, з депутатами торгуються «“великі боси» у Києві: проголосуй за бюджет чи призначення міністра, я дам гроші на твій округ, головне – не лізь у мої справи – з якою країною дружити і у кого купувати газ тощо.
Гроші на соціально-економічний розвиток округів – цей складний термін мало що говорить пересічному українцеві. Таке враження, що народні обранці ледь не останні власні копійки викладають на підтримку округів, хоча платимо за усе це – ми із вами.
Як прокоментував позафракційний нардеп Віктор Чумак, субвенції є прямим політичним хабарем, адже вони не надаються так просто, а тільки взамін на лояльність.
Утім, крім недоліків у розподілі субвенцій і навіть відвертої корупції, вони створюють справжню небезпеку для держави у перспективі.
Це справді виглядає як такий собі неофеодалізм: депутати спершу мовчки голосують за бюджет, тягнуть кошти на свої округи, піаряться на ремонтах та будівництвах, які насправді фінансуються з бюджету, і знов обираються депутатами.
Один урок щодо неприпустимості вирощування регіональних кланів країна отримала ще у 2014-у році, а криваву ціну платить за це і досі. Хочеться вірити, що історія не повториться і ганебний виборчий кодекс Януковича, як його називають активісти, який і дозволяє на державних коштах виростати місцевим князькам, піде в минуле.
Основне, не купляйтеся на слова своїх обранців. Про те, що за їх «сприяння» «вибиті» кошти на ремонт дороги чи школи. Немає державних грошей – є гроші платників податків.
