Середній клас називають куркою, яка несе золоті яйця. «Середняки» – це, зазвичай, представники малого та середнього бізнесу – люди середнього достатку. Завдяки освіті, активності та креативності середній клас створює додаткову вартість, забезпечує свої родини, дає робочі місця, відраховує податки, внески до соціальних і пенсійного фондів.
У розвинених країнах в демографічній структурі населення частка такого середнього класу складає 50%+. Донедавна частка середнього класу в Україні, за деякими підрахунками, сягала скромних 15-25 відсотків і мала тенденцію до скорочення.
Тепер ситуація в Україні з «середняками» зовсім невтішна. За даними Держстату, торік середнім класом себе вважали аж… 1,1 відсотка громадян. 65,3 відсотки українців віднесли себе до бідних. Не до бідних, але й не до середнього класу себе зараховують 33,6 відсотків респондентів.
Цього року корективи у бізнесові та сімейні бюджети багатьох українців вніс коронавірус. Люди стали біднішими. За даними Нацбанку, у першому півріччі 2020-го заощадження українців скоротилися майже на 6 відсотків. 39 відсотків сімей узагалі не мають заощаджень – такі результати дослідження Research & Branding Group.
Негативний вплив пандемії COVID-19 та її наслідки для сімейного бюджету відчули 69 відсотків українців, підрахували в Дитячому фонді ООН.
А результати всеукраїнського дослідження свідчать: одній сім’ї на один день харчування потрібно в середньому 294 гривні, на місяць – 9235 гривень. Для багатьох наших співвітчизників – це фантастика.
Добряче пошарпала пандемія і згаданий середній клас. Тепер же по «середняках» може вдарити ще й підвищення мінімалки. З 1 вересня до 5000 гривень. А з 1 січня 2021-го мінімалка має зрости до 6000, з 1 липня – до 6500 гривень. З одного боку – справа потрібна. З іншого…
Ряд експертів стрімке підвищення мінімальної платні називають помилковим. Так, за словами заступниці директора Центру економічної стратегії Марії Репко, таке підняття не відповідає інфляції, динаміці зростання середньої зарплати, продуктивності праці тощо. «Рішення уряду не обґрунтоване. Натомість, цим провокують стрімке збільшення навантаження на бізнес щодо податків і виплат за роботу. При тому, що продуктивність праці у нас низька – найнижча в Європі. І не тому, що ми мало платимо чи погано працюємо, а тому що українці на старому обладнанні не можуть виготовляти такої кількості товару, як в інших країнах. Дуже погано, що підприємці замість того, аби інвестувати кошти в розвиток бізнесу, повинні будуть платити більший податок. Особливо після 2020 року, коли всі у скруті. Натомість, треба було б просто індексувати зарплату. Це було б не політичним рішенням, а економічно вигідним для України», – сказала експертка, передає Finance.ua.
На думку політолога Тараса Загороднього, в нашій країні багато рішень влади пов’язані з піаром. Можливо, і це також. «Владі потрібно підтримувати свій рейтинг. Думаю, відсотків на 50 рішення про підняття мінімалки є піар-ходом. Решта – це необхідність поповнення бюджету», – сказав Загородній.
Підвищення мінімалки збільшить податковий тягар на бізнес, констатують у Європейській Бізнес Асоціації. І додають: бізнес із прикрістю сприймає рішення щодо збільшення оподаткування, замаскованого як підвищення мінімальної зарплати.
Сильний середній клас потрібен державі, бо здатний зробити її ефективною, стабільною, динамічною. А сильна держава потрібна середньому класу, оскільки лише вона здатна зберегти його становище й створити передумови та можливості для прогресу. На жаль, у нас середній клас виживає всупереч, а не завдяки державній політиці.
На фоні підвищення мінімалки Конституційний суд України скасував обмеження платні держслужбовцям до 47,2 тисяч гривень, яке запровадили на період карантину. Зокрема, визнано незаконним обмеження зарплат для працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші держоргани, органи місцевого самоврядування).
Крім того, визнано таким, що не відповідає Конституції, обмеження платні народним депутатам, суддям, суддям Конституційного Суду, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Нацбанку та іншим службовцям і посадовцям.
Ще раніше судді обурилися низьким рівнем їхніх зарплат: отримували 47 тисяч замість щонайменше 100 тисяч гривень. Як зазначає ТСН, приміром, суддя шостого апеляційного адмінсуду за лютий цього року отримав 579 тисяч гривень за місяць. 47 тисяч – «не гроші»?
Але ж карантин триває, COVID-19 не відступає. Люди хворіють. Країна поділена на зони. Заборонили в’їзд іноземцям. Лише з «космічної» платні чиновників зняли карантинні обмеження…
Ольга ЧОРНА.
