Інженерне мислення, технічний досвід і усвідомлений вибір служити – саме так почався військовий шлях Юрія, з Тернопільщини, з позивним «Магос», розповіли у Тернопільському ОТЦК та СП.
У фантастичному всесвіті гри Warhammer 40,000 магоси – хранителі технологій. У реальності війни роль Юрія не менш відповідальна: від його роботи залежить зв’язок, координація і ефективність підрозділів.
Ще зі шкільної парти на рідній Тернопільщині хлопець вирішив податися в точні науки. Спочатку був технічний коледж, потім – Одеська національна академія зв’язку і робота в інтернет-провайдерах, де забезпечував доступ до мережі для домівок та бізнесу. Але весь час прагнув розвитку, тому змінив напрям і став програмістом.
«З літа 2023-го я почав шукати підрозділ, у якому зміг би застосувати свої вміння і навички», – каже «Магос».
І таки знайшов @68brigade, яка потребувала фахівців з волоконно-оптичних мереж. Незабаром Юрій приєднався до команди росомах-зв’язківців та одразу включився в роботу. Навчався, переймав досвід у побратимів і водночас ділився власними знаннями.
«Мій шлях від солдата до виконуючого обов’язки командира взводу був нелегкий, але з допомогою і підтримкою я його подолав», – пригадує Юрій.
«Магосу» подобається, що колектив батальйону управління максимально викладається заради спільного результату, щоденно навчаючись та розвиваючись, оскільки зв’язок не стоїть на місці і потрібно завжди тримати руку «на пульсі». Тривають постійні пошуки нових рішень, їхня реалізація та підтримка діючої мережі, неважливо – це оптичний, релейний, мобільний чи супутниковий зв’язок.
Наразі основною загрозою є FPV-дрони, як для особового складу так і для засобів зв’язку, наголошує Юрій. Трапляються непоодинокі випадки, коли після проведених ремонтних робіт одразу прилітають ворожі дрони і знищують обладнання, й тоді просто на місці доводиться відновлювати пошкоджену техніку.
На думку «Магоса», досвід і знання мають найбільшу цінність тоді, коли ними діляться та вміють перетворювати на реальний результат. Такий підхід формувався у нього з дитинства і стосується не лише професії.
«Змалечку я цікавився історією й досліджував своє родове дерево. Зараз по окремих лініях родоводу у мене є документально підтверджені записи від 1750-х років. Це те минуле, яке я бережу, а майбутнє, яке ми захищаємо тут і зараз – це наші сім’ї, наші діти, щоб вони не знали, що таке війна і жили в процвітаючій Україні», – зазначив воїн.
Саме тому Юрій намагається не говорити з рідними про війну: «Є речі, які важко пояснити лише словами. Основне – щоб ми перемогли, щоб наша державність збереглася. Поки цього не буде досягнуто – я й не знаю, про що інше можна мріяти».