Минулої п’ятниці у приміщенні Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру ім. Т. Шевченка відбулася церемонія нагородження орденом «Народний Герой України».
Цю найвищу недержавну відзнаку за героїчні вчинки на передовій отримали бійці, лікарі, водії, а за роботу у тилу та допомогу воякам – волонтери, журналісти, оператори.
Уперше подібний захід пройшов у червні 2015 року у Софії Київській. З того часу вручення орденів відбулося у Львові, Дніпропетровську, Харкові, Житомирі, Слов’янську, Краматорську, Одесі, на бойових позиціях, на тимчасовому кордоні з окупованим Кримом. У Тернополі це вже 12-те вручення нагороди, і, приємно відзначити, що саме у нашому місті вперше в урочистому дійстві взяв участь володар ордену «Народний Герой України» Дмитро Ярош.
Історія ордена бере свій початок з минулого року. Ініціаторами його створення та вручення стали колекціонер і волонтер Андрій Боєчко та ювелір Дмитро Щербаков. На їх глибоке переконання, якщо народ має право годувати армію, одягати, лікувати, то має право і нагороджувати, а тим паче тоді, коли старі державні нагороди нерідко ще й донині отримують випадкові люди.
Зовсім інша доля чекає орден «Народний герой України», автори якого запевнили переповнену залу драмтеатру, що цю відзнака ніколи не дістанеться тим, хто її не заслужив.
В унісон з ними говорив і Дмитро Ярош.
– Так сталося, що мене одним із перших відзначили цією нагородою, – сказав він. – І я вам чесно скажу, що Народним героєм України бути набагато приємніше, ніж народним депутатом. Я прекрасно розумію, що для нашого суспільства, де державна нагородна система абсолютно дискредитована, бо ми знаємо скільки є офіційних Героїв України, які до Революції Гідності отримували нагороди, а насправді виявилися зрадниками. Відтак, закономірно, що волонтери, які також причетні до зупинки агресора, ініціювали створення нового і за суттю і за змістом ордену. Я впевнений в тому, що жодна людина незаслужено нагороджена ним не буде, впевнений, що високе звання Народного Героя України будуть носити люди, які справді його заслуговують. Чудово знаю, що моя нагорода – це не просто нагорода Дмитра Яроша, це нагорода всім хлопцям, які в складі добровольчих батальйонів полягли при обороні держави, всім хлопцям, які разом зі мною зі зброєю в руках захищали територіальну цілісність України. Слава всім Героям, які загинули у боротьбі, всім, хто воював, воює, і, на жаль, ще буде воювати за нашу свободу.
Орденом «Народний герой України» на сьогодні вже нагородили 146 бійців і волонетрів і, на жаль, майже третина з них удостоїлися цього звання посмертно. У Тернополі до пантеону Народних героїв вписали прізвища ще двох десятків мужніх і самовідданих патріотів, четверо з яких є уродженцями нашого краю: Андрій Юркевич («Грізлі») та Іван Вітишин (посмертно) та Валерій Чоботар на псевдо «Гатило» і капелан отець Гуня.
А повний перелік виглядає так:
- Іванцов Сергій (посмертно) – головний сержант аеромобільно-десантної роти 79 окремої аеромобільної бригади десантних військ Збройних Сил України;
- Горбань Андрій (посмертно) – молодший сержант, командир відділення взводу 79 окремої аеромобільної бригади десантних військ Збройних Сил України;
- Сергій Табала («Сєвер») (посмертно) – боєць Добровольчого корпусу Правого сектора;
- Колісник Дан (посмертно) – капітан 140-го центру сил спеціальних операцій;
- Цимбал Сергій (посмертно) – боєць 25-го батальйону;
- Ігор Волинець («Єнот») – водій 2-го батальйону 95 бригади;
- Казбек Абдурзаков – боєць розвідвзводу 57-ї бригади «Шалена зграя»;
- Віталій Марчук («Соловей») з 44-го артилерійського дивізіону;
- Олександр Мороз з Першої танкової бригади;
- Василій Божок – танкіст 92-ї бригади;
- Максим Миргородський. («Майк») – командир батальйону 79-ої бригади;
- Андрій Юркевич («Грізлі») (посмертно) – командир 2-го взводу 2-ї роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» МО України;
- Іван Вітишин (посмертно) – служив у спецназі в Криму. Поранений орієнтовно 19 січня 2015 у новому терміналі аеропорту Донецька, помер 20 січня(в ніч на 21-е);
- Валерій Чоботар («Гатило») – боєць «Правого сектора».
- Максим Грищук з 122-го батальйону 81-ї десантно-штурмової бригади.
Також Народними Героями стали: львівський лікар Дмитро Лось, оператор Світлана Коваль, журналістка Ірина Баглай, волонтерська організація «Повернись живим» Віталія Дейнеки, капелан отець Гуня.
На жаль, не всі із удостоєних нагороди чи їхні родичі змогли прибути у Тернопіль, щоб отримати її. Проте, як зазначили виступаючі у драмтеатрі, головне те, що народне визнання вже знайшло достойників, що про їх подвиги знає нація, що пам’ять про героїв житиме у серцях українців.
І наостанок. Усі нагороди виготовлені зі срібла, яке жертвують доброчинці. До ініціативи долучилися ще у 12 країнах світу, звідки теж присилають в Україну цей благородний метал. Будь-хто з українців може подати у Нагородну раду, головою якої є волонтер та очільник Луганської області Георгій Тука, кандидатуру людини, яку вважає героєм і знає про її геройські вчинки. Номінантів на нагородження обирає комісія у складі 12 осіб, до якої входять бійці, волонтери, лікарі. Обговорюють кандидатури також у соціальних мережах.
Олег ГРУШКОВИК.
Фото Ігоря КОРЧАКА.
