А от у бізнесу інша думка щодо обіцяних благ. Бо 2019 рік вітчизняний бізнес назвав одним із найскладніших за останній час в економічному плані. Кажуть: глобальних провалів і катастроф не буде. Але… У нинішньому році прогнозується уповільнення світових темпів зростання, несприятлива ситуація на ринках капіталу та великі виплати за зовнішнім боргом, пояснила гендиректор «ING Bank Ukraine» Саїда Джарболова.
Економіка України закрита й експортно орієнтована. Тобто, залежить від ситуації на світових ринках. А Світовий банк погіршив на цей рік свій загальний прогноз зростання світового ВВП.
Щодо держборгу. За словами заступника міністра фінансів Василя Шкуркова, у бюджеті-2019 заплановані платежі з погашення та обслуговування державного боргу у сумі 417 мільярдів гривень, або близько 15 мільярдів доларів.
Крім того, впливатимуть на економіку й тіньова зайнятість та відтік робочої сили за кордон. Від тіньової зайнятості Україна щороку втрачає $6 мільярдів.
А щойно блисне весна, «попливуть» робочі руки з України у напрямку західного кордону. І, не виключено, що й східного також, незважаючи на війну.
Німці, поляки, чехи сподіваються втримати ріст своїх економік за рахунок українців. Так, на початку цього року 37 відсотків польських компаній заявили про намір підвищити заробітну плату українцям на 5-10 відсотків.
Водночас, державна казна в Україні може не дорахуватися чималих грошей. Йдеться про податки та інші надходження. Хто ж їх буде платити, якщо працездатне населення виїжджатиме?
До слова, за інформацією на Єдиному державному порталі відкритих даних, держбюджет у січні недоотримав понад шість мільярдів гривень доходів.
Стосовно інвестицій, то експерти вважають: серйозного припливу очікувати не слід. У зв’язку з президентськими та парламентськими виборами. Хоча, й торік інвестиції «не рясно зародили». Приплив прямих інвестицій в Україну склав $2,4 мільярди. Це – на $200 мільйонів менше, ніж було у 2017 році. Для порівняння: від заробітчан минулого року надійшло $11 мільярдів.
Країна, фактично, повинна розраховувати на власні можливості та ресурси. А вони, як відомо, не бозна-які. Бо й досі значна частина грошей та матеріальних цінностей розкрадаються. Величезні кошти «з’їдає» війна. А ось ще нові невтішні дані: 10 мільярдів гривень коштувала Україні блокада Азовського моря Московією…
Тому обіцяні політиками блага українцям не дістануться. Наразі нема фінансових можливостей.
До речі, українці під час кожного соцопитування стосовно того, що їх найбільше хвилює, відповідають: військові дії на Донбасі. А ще турбує зростання цін, проблеми з медициною, бідність. Політики знають, що це таке?
Учасниками президентських перегонів є й нинішні народні депутати. Вони з 2014 року засідають у парламенті. Який був їхній коефіцієнт корисної дії для держави, суспільства? Голослівні заяви до уваги не беруться.
Крім обіцянок, політики мають ще одну «іграшку», завдяки якій маніпулюють виборцями – це соціологія. Для прикладу, – вибори попередніх років. Отже, у 1994 році, за даними соцопитувань, Леоніда Кучму випереджав Леонід Кравчук. Президентом обрали Кучму. У 2004 році Віктор Янукович вигравав вибори у Віктора Ющенка. Президентство дісталося Ющенку. На президентських виборах-2010 соцопитування показували значно більший відрив Віктора Януковича від Юлії Тимошенко. А переміг Янукович із незначним відривом.
Соціологія має досить високий рівень довіри серед населення – 41 відсоток. От і кожен «малює» собі рейтинги. Людей пантеличать…
