Реакція Європи на військову операцію Росії проти українських кораблів поблизу Керченської протоки була безпорадною та слабкою навіть відповідно до її загальновизнаних помірних стандартів.
Таку думку висловив автор статті у виданні Politico.
«Допоки хтось не визнає, що Крим зараз є суверенною територією Росії, немає жодних підстав стверджувати, що українські кораблі були у російських територіальних водах. Якщо ж, як стверджують українські високопосадовці та західні дипломати, захоплені кораблі поверталися до свого порту в Одесі, не спромігшись пройти через Керченську протоку з огляду на російську блокаду, то обґрунтування Москви щодо атаки будуть ще менш переконливими. І хоча деталі таких конфронтацій часто важко розпізнати відразу, слабкість реакції Європи є відчутною, навіть за її загальновизнаними помірними стандартами», – йдеться у статті.
Як пише автор Метью Карнічніг, у той час, як Росія здійснила військово-морську операцію проти України, у Німеччині та Франції віддали перевагу обговоренню таких тем, як біженці та ціни на бензин.
Він наголошує, що остання російська агресія чітко засвідчила, що західні зусилля вмовити Путіна на деескалацію конфлікту в Україні провалилися. «Швидше, чим нахабнішим стає Путін, тим безпораднішим виявляється Захід», – йдеться у матеріалі.
Зазначається, що європейські політики закликали до діалогу, або ж, як міністр закордонних справ Німеччини Хейко Маас – до «деескалації з обох сторін». Європейські ж медіа, особливо у Німеччині, висвітлювали російсько-український конфлікт як такий собі дипломатичний варіант суперечки: «а він сказав – а вона сказала».
Автор наголошує, що події в неділю біля Керченської протоки стали кульмінацією триваючої вже рік стратегії Кремля з встановлення контролю над Азовським морем – «процес, який Захід великою мірою ігнорує».
