Рада схвалила проект держбюджету-2019 у першому читанні. Оперативно. МВФ підганяв. Бо у Фонді наголосили: буде Основний фінансовий документ країни – буде транш. А без позичених грошей «слуги народу» ні туди і ні сюди.
Експерти переконані: слід очікувати й швидкого другого читання документа. А третє, якщо знадобиться, має відбутися не пізніше 25 листопада. Крайній термін ухвалення бюджетного закону – 1 грудня. Уряд підштовхуватиме нардепів. Бо фінансовий «голод» – не тітка. І лише МВФ може його притлумити. Але…
Нардепи хочуть вписати у бюджет гроші на свої округи, спонсорів на вибори, демагогічні обіцянки, побажання фінансово-промислових груп і компаній, які мріють побачити приємні для себе рядки у витратній частині держбюджету. І якщо ці забаганки задовільнять, то країну очікуватиме фінансова криза. Таку думку висловив економіст Володимир Дубровський.
Захцянки означатимуть стрибок курсу долара, ріст цін тощо. І платитимуть за це українці.
До речі, фінансування загального фонду бюджету у 2019 році планується за рахунок державних внутрішніх та зовнішніх запозичень. Тому наступного року треба взяти у борг 346 мільярдів гривень – це чверть бюджету.
Згідно із законопроектом, прожитковий мінімум на одну людину у розрахунку на місяць з 1 січня складе 1853 гривні, з 1 липня – 1936 гривень, з 1 грудня – 2027. До Європи з такими мінімумами далеко. Це близько 69 доларів.
Мінімальна зарплата становитиме 4173 гривні.
Курс долара буде 29,4 гривні. Може, «зелений» прислухається до нардепів та урядовців і не перестрибне планку у 30 гривень.
Інфляція прогнозується не більшою за 7,4 відсотки при зростанні економіки на три відсотки. Проте у підсумку інфляційні показники у нас щороку більші від прогнозованих.
Зростання доходів закладено на 9 відсотків більше, порівняно з нинішнім роком, – до 1 трильйона 700 мільярдів гривень. Видатки сягнуть 1 трильйона 840 мільярдів, що на 10 відсотків більше, аніж цьогоріч. Різниця – 240 мільярдів. І ці гроші треба буде звідкись узяти.
У Рахунковій палаті бюджет розкритикували. Мовляв, дохід можна значно збільшити за рахунок податку на прибуток великих підприємств, а борги, які хоче взяти Україна, – надто дорогі.
Хто «вкусить» найбільший шмат бюджетного пирога? Система освіти, якій планують виділити понад 242 мільярди гривень.
На фінансування Міністерства внутрішніх справ передбачено аж понад 71 мільярд гривень, що майже на 20 мільярдів більше, ніж цього року. Злочинці повинні тремтіти?
У систему охорони здоров’я «увіллють» понад 92 мільярди – на 9,5 мільярдів гривень більше, ніж у 2018-у. Чи відчує це пересічний українець, якому лікуватися нині неймовірно дорого?
На 8 мільярдів більше, ніж цьогоріч, виділять на дороги – 56 мільярдів гривень. Ще б ті гроші пішли куди слід.
Також у проекті держбюджету на 20 відсотків зросли дотації Пенсійному фонду. Сума складе 166 мільярдів гривень. Пенсії підвищуватимуть три рази поспіль, хоча особливо відчутними ці надбавки не назвеш. Так, у наступному році середня пенсія має зрости на цілих 23 гривні – до 2585. У 2020 році – до 2804 гривень. А в 2021 році – до 3015. Мінімальна ж пенсія з першого січня складе скромних 1497 гривень. Ті, що її встановлюють, навіть у жахливому сні не уявляють, як за ці гроші жити.
