Це нічого, що температура в мережі лише сім разів перевищувала +30 градусів тепла і дим над комином котельні з’являвся на дві години доби, тобто, не використовувався дорогущий газ, про що свідчать лічильники. Ілюзіоністи і махінатори фірми рахували розхід тепла, враховуючи потреби злодіїв. Щоб не заморочуватись, вирахуванням витрачених гігокалорій, порахуймо наші витрати, згідно рахунків від постачальника для двокімнатної квартири. Тобто 1400 грн. за листопад і 2000 за грудень (заокруглено в меншу суму). За ці гроші можна придбати для опалення 2,5 тонни червоноградського вугілля, або 1,4 тонни кам’яного донецького.
Якщо рахувати методом тернопільських ілюзіоністів, то за теплі листопад і грудень жителі одного під’їзду 9-поверхового будинку спалили 2,5т. Х 36 м кв. = 90 тонн червоноградського вугілля, або 50 тонн кам’яного із Донецької області. У перерахунку на дім, де шість під’їздів, виходить: 90 Х 6 = 540 тонн, тобто 9 залізничних вагонів по 60 т. кожен і 50 Х 6 = 300 тонн, тобто 5 вагонів.
Враховуючи всю зиму, знаючи ненажерливість наших комунальників, можна сміливо говорити про те, що нам прийдуть космічні рахунки, за якими наш дім за теплі зимові місяці заплатить таку суму, що можна купити: 36 вагонів вугілля із Червонограду, або 20 вагонів із Донецької області.
Виникає запитання: в якій школі вчилися ті, хто придумував тарифи, і ті, хто витратив на опалення лише третину тієї суми, яку злочинно знімає із споживачів? Нас заспокоюють тим, що із двох тисяч нарахованих (зі стелі!) гривень за тепло, 1800 гривень покривають субсидії. Вибачте, а це хіба не гроші з наших податків, які ідуть напряму з бюджету монополістам, а не вчителям, лікарям, бібліотекарям і малозабезпеченим? Головний ілюзіоніст, який був ставлеником попереднього президента – Діма Вовк втік з України, а необгрунтовані тарифи залишились, бо дозволяють владі, під прикриттям субсидій, викрадати з бюджету близько 150 мільярдів в рік. Почувши про такі фокуси влади в Україні, до Тернополя, в «Тернопільміськтеплокомуненерго» проситься приїхати, за перейняттям досвіду, знаменитий містифікатор Девід Коперфілд. Йому, щоб заробити на фокусах, приходиться наймати 300 спеціалістів і тратитися на потрібні матеріали, а у нас, завдяки Богу, який поміняв погоду, пару писак, із нічого, роблять мільйони. Цікаво, куди ці незароблені гроші осідають і, як це відповідає реальним витратам?
