Приваблюємо краснопірку
Коли літнє сонце підніметься високо і вода прогріється, краснопірки шукають укриття в тіні листя білих лілій і латаття. Тоді вони ніби сплять, завмерши на місці. У безвітряний день, коли помітно найменший рух на воді, закинута насадка навертає їх до втечі. У таких випадках насадку обережно, з-за укриття на березі, кладуть на лист лілії і, трохи почекавши, знову ж обережно зрушують у воду. Як правило, краснопірка тут же хапає її.
Аби не тонула волосінь
Вудіння на природну наживку – коника чи інших комах – захоплююче і, зазвичай, вдале. На жаль, цей спосіб має і свої недоліки: навіть тонка волосінь швидко намокає, потім тоне, захоплюючи за собою наживку. У таких риб, як головень і в’язь, це викликає підозру. Щоб уникнути цього, одні змащують всю волосінь парафіном, інші користуються гусячим або качиним жиром. Що ж краще? Це, як кажуть, справа смаку, оскільки результат однаковий – волосінь тонути не стане.
На щуку – перед грозою
Щука під час жору бере живця жадібно, майже без розбору. В інший час, особливо в спекотні дні, вона ловиться рано-вранці і надвечір. Це можна пояснити тим, що температура води підвищується і щука стає малорухливою, йде у тінисті місця. Впливає і зменшення кисню у воді. Але ці правила мають винятки, якими варто скористатися, особливо спінінгістам, а також тим, хто ловить на кружки та жерлиці. Йдеться про жор щук перед грозою. Вони раптом, виходячи із заціпеніння, починають нишпорити по всій водоймі в пошуках здобичі. Тому до настання грози щучі снасті повинні бути напоготові.
Пояснити короткочасні літні жори щук можна, мабуть, тим, що сильні пориви вітру з дощем охолоджують і насичують воду киснем.
Для приманок – точність
Як опустити приманку в потрібне місце, якщо швидка течія? Опускати її у воду всю одразу або частинами? Вважається, що краще все ж частинами, щоразу після того, як клювання затихає. Для цього розділіть приготовлену підгодівлю на кілька порцій з таким розрахунком, аби утворилися кульки розміром з волоський горіх. Потім добре закріпіть одну з них на гачку вудки й тихо опустіть в потрібне місце. Коли кулька з кормом ляже на дно, різким рухом вудилища висмикніть з неї гачок.
Хробаки зберігайте у мішечку
Дехто переконаний, що достатньо взяти на робовлю будь-яких хробаків – і успіх забезпечений. Насправді це не так, бо нюх у риби досконаліший, ніж у людини. Тому не тіште себе надією, що вона спокуситься на всякого хробака. Насамперед, він повинен бути свіжим і, звичайно ж, з точки зору риби, смачним. А щоб він був саме таким, треба запам’ятати кілька простих правил. Отож. не користуйтесь консервними банками. Вміщені туди хробаки швидко стають млявими й набувають металічного присмаку. Для цих цілей краще підходить полотняний мішечок. У ньому змішайте зволожений пісок із мохом і там зберігайте хробаків. Тримайте цю наживку в тіні, у прохолодному місці. Час від часу вміст мішечка треба змочувати водою.
Де краще рибалити вночі?
Іноді риба, особливо велика, вранці та ввечері ніяк не потрапить на гачок. Так буває в тих місцях, де вдень гамірно. Тому рибалки намагаються уникати таких водойм, бо, повудивши трохи, роблять висновок: риби немає. А між тим, саме в таких місцях річки або озера і треба ловити, але тільки вночі. Цього правила слід дотримуватися і при ловлі на мілководді. Сюди ночами підходять на годівлю карась, лящ, велика плотва, лин. Пам’ятайте і про те, що краще клювання в таких місцях буває одразу після настання темряви і до півночі. Потім настає перерва, а перед світанком клювання починається знову.
Якщо немає човна…
На великих річках ловити вудкою з берега при сильній течії або з берега на мілинах – справа майже безнадійна. Уклейки – ось і весь улов. А інша риба в річці, безумовно, є. Тому без човна, з якого можна ловити у заплавах, не обійтися. А якщо його немає? Скористайтеся такою порадою. Взявши поплавкову вудку, не поспішаючи йдіть вздовж крутого берега річки. По дорозі обов’язково побачите невеликі вири позаду кущів верболозу, в місцях обвалених берегів. Тут і закиньте – улов забезпечений.
Пояснюється це тим, що саме в таких місцях тиха течія та багато корму, а пліткам, густерам чи окуням цього й треба.
В одному такому вирі можна зловити з десяток хороших рибин. Коли ж клювання майже припиниться, шукайте інше схоже місце. А потім повертайтеся на колишні місця – там знову буде клювання, бо риба у річці весь час у русі, йде уздовж берега проти течії.
Щоб риба була свіжою
Якщо під час ранкової літньої риболовлі улов був непоганим і ви маєте намір залишитися на водоймі до вечора, то виникає питання – як зберегти улов свіжим? Можна скористатися таким способом: у тінистому місці на березі, ближче до води, викопати ямку, постелити на дно осоку або кропиву (але не лугову трав) і скласти в неї рибу шарами, перекладаючи кожен, знову ж таки, кропивою.
Треба подбати і про те, щоб сюди не пробралися синьо-зелені мухи, тому верхній шар трави повинен бути товстим, а якщо поблизу є черемха, прикрийте здобич її гілками. Не люблять мухи і запаху оцту та олії.
