До людей з особливими потребами в суспільстві має бути особливе ставлення. Бо ніхто не знає, як доля може завтра розпорядитися чиїмось життям. Непередбачувані випадки змінили їхні можливості, стиль буття. Але не змінили бажання відчувати себе не зайвими серед нас. Тому обов’язок держави і кожного її громадянина дати шанс людям з особливими потребами бачити сенс у житті, реалізувати свої вміння і бути упевненими: про них є кому подбати.
– Ці люди є совістю суспільства, і, найперше, посадовця, лікаря, до яких вони звертаються, – наголошує начальник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області Федір Всеволодович БОРТНЯК. – Наше відомство опирається у своїй діяльності не лише на закон, а й на співчуття та розуміння. Робимо все для того, щоб підримати не тільки фінансово, а й морально тих краян, які з певних причин втратили працездатність. Бо система соціального страхування – це своєрідний барометр кожної держави, який вимірює «здоров’я» суспільства. І людяності тут відведена не остання роль.
– Так. Ідеться про працевлаштування за цивільно-трудовими договорами. Людина, влаштовуючись на роботу, має знати: працюючи за цими договорами, вона економить кошти для роботодавця, сама ж залишається незахищеною. У нас думають: біда станеться з кимось іншим, лише не зі мною. Але це правило не завжди працює. І, якщо стається нещасний випадок на виробництві, Фонд виплат не надає. Цьогоріч в області трапилося чотири таких випадки, три із них – смертельні. Задайтесь питанням: хто годуватиме їхніх дітей? Роботодавці?
Укотре хотів би нагадати: майже кожен нещасний випадок чи порушення вимог охорони праці має одну спільну причину – людський фактор. Технічна причина була, є і завжди буде наслідком або супутнім фактором. Проте, часто не виконуються прості істини стосовно дотримання правил безпеки на виробництві, які писані кров’ю, чужим здоров’ям чи навіть життям. Маємо не один приклад, коли працівники з чималим стажем і досвідом роботи припускались найелементарніших помилок, які призводили до трагічних наслідків.
– Багаторічні практичні напрацювання двох структур – Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань і Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо організації заходів з профілактики виробничого травматизму, відшкодування матеріальних збитків застрахованим особам, оплати їм лікарняних, медико-соціальних послуг та відновного лікування у реабілітаційних відділеннях після перенесених важких захворювань і травм, довели правильність концепції соціального страхування та відповідність їх вимогам страхової системи європейського рівня. Дві згадані структури, шляхом злиття, утворили Фонд соціального страхування України.
Відповідно, структури Фонду в області готові надавати свої сервісні послуги. Важливий нюанс для роботодавців, страхувальників та застрахованих осіб: ми не змінили своєї адреси. Як і раніше, Фонд розташовується у Тернополі, на вулиці Микулинецькій, 3А, кабінет 206. Телефон: (0352) 43-00-44. А три підрозділи управління: з питань профілактики виробничого травматизму, щодо експертизи тимчасової непрацездатності та контрольно-ревізійної роботи – знаходяться в обласному центрі на вулиці Медовій, 2.
Зараз діє дев’ять відділень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в області: Бережанське, Борщівське, Бучацьке, Кременецьке, Підволочиське, Теребовлянське, Чортківське, Тернопільське і в обласному центрі.
І ще один важливий момент. Якщо звичайна страхова компанія у разі страхового випадку виплачує людині лише одноразово певну суму й більше не цікавиться долею потерпілого, то структури Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань в області, насамперед, відновлюють його здоров’я, працездатність, допомагають повернутись до повноцінного життя, адаптуватися в суспільстві. Для цього Фонд оплачує лікування, медикаменти, видає безкоштовні путівки для санаторно-курортного лікування, слухові апарати, протези, ортопедичне взуття, корсети, бандажі, спеціальні рукавички… Ті, хто потребує інвалідних візків, отримують їх без зайвої тяганини. Те ж саме стосується ортопедичних ліжок, матраців, автомобілів з ручним керуванням.
– Ми також намагаємось слідувати такому прикладу. Але, ще раз наголошую, багато залежить від людського фактора. Судіть самі: сьогодні у нашій державі, за підрахунками фахівців, число потерпілих через нехтування та ігнорування елементарними правилами техніки безпеки, порушення трудової і виробничої дисципліни, правил дорожнього руху зросло до 90 відсотків. Вражаюча цифра! Тому, з метою профілактики нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, достукуємось до свідомості кожного працівника і роботодавця. Протягом січня-серпня страхові експерти Фонду взяли участь у 228 навчаннях з охорони праці в організаціях і на підприємствах області. Надаємо консультації, практичну допомогу страхувальникам. Розповсюдили 818 нормативних актів та різноманітну спеціальну літературу. Семінари з охорони праці, круглі столи, виступи у медіа – це не повний перелік наших справ. Для когось це лише статистика. Насправді ж – збережене здоров’я і врятоване життя.
– На Тернопільщині протягом згаданого періоду трапилося 57 нещасних випадків на виробництві, у яких потерпіло 63 особи, у тому числі – 17 людей померли. 16 нещасних випадків – із можливою інвалідністю, 20 – з тимчасовою втратою працездатності і одне профзахворювання.
– 46,3 мільйони гривень.
– Аби людей простудні захворювання турбували менше, необхідна профілактика, тобто слід зробити елементарні речі: убезпечити працівників від протягів, переохолодження. На жаль, на деяких підприємствах про це зовсім не дбають. Так ось, у цьому році вже маємо 39254 листки непрацездатності.
Видачу «лікарняних» моніторимо. І спостерігаємо цікаву картину щодо кількості виданих листків непрацездатності за періодами. У так звані перехідні періоди – літо-осінь, зима-весна – число «лікарняних» різко збільшується. Наприклад, у березні амбулаторії видають за тиждень майже 400 листків непрацездатності із середньою тривалістю до семи днів кожен. А взимку – лише 250. У періоди стабільного потепління – до 100 «лікарняних».
За перший тиждень цьогорічного вересня, через погіршення погоди, цифра сягнула 128 листків непрацездатності. І це змушує наголосити: слід подбати про убезпечення від холоду на роботі, найперше в приміщеннях, де людина перебуває з мінімальною фізичною активністю. Аналогічна ситуація з «лікарняними» по догляду за дітьми: у перехідні періоди їх кількість сягає 160-180 за тиждень, а при потеплінні – близько 50.
Крім простудних захворювань, які виникають при нещільно зачиненому вікні, постійних протягах, низькій температурі у приміщенні, можна «заробити» неврологічні недуги, які вимагають тривалого й недешевого лікування: міозити, неврити, радикуліти, артрити.
Ми постійно наголошуємо роботодавцям на необхідності профілактики простудних захворювань. Вигідніше створити нормальні умови праці, аніж виплачувати «лікарняні». Адже здорові люди приносять роботодавцеві гроші. Коли ж людина занедужала або нещасний випадок все-таки трапився, завдання працівників Фонду – почути кожного і надати потерпілим на виробництві максимум інформації стосовно допомоги, на яку вони можуть розраховувати.
