Над створенням і встановленням моделей працювала ціла команда талановитих і знаних тернополян. А саме архітектор Володимир Кріса, художник Володимир Дусан, архітектор Борис Солонін, художник і скульптор Дмитро Мулярчук, тернополезнавець Тарас Циклиняк. Виготовили і встановили їх за кошти меценатів.
– Через проєкт “Тернопіль у бронзі” ми повертаємо історію нашого міста. Історію, яка ще зараз не досліджена. Історію, яку ми повинні відкрити для себе, – зазначив під час презентації заступник Тернопільського міського голови Леонід Бицюра. – Я дякую ініціаторам задуму за важливу роботу для історії нашого міста. Адже такі проєкти – це любов до Тернополя в дії.
Велику Синагогу спорудили в 1662-1668 роках. Розташована вона була трохи вище від сучасного музичного училища, на вулиці Паращука. В роки Другої світової війни будівля дуже постраждала і згодом її руїни знесли. Тепер на її місці – приміщення також уже не діючої за призначенням старої котельні, де розташовані майстерні художників.
– У довоєнні роки євреї складали понад половину всього населення нашого міста, – розповідає Володимир Кріса. – З 39 тисяч мешканців майже 20 тисяч були євреї. Вони були ремісниками, архітекторами, лікарями і зробили значний вклад у розвиток нашого міста.
– Цікаво, що у спогадах про довоєнний Тернопіль йдеться про те, що батьки заохочували, аби діти різних конфесій ходили один до одного в храми – синагогу, церкву, костел, – додає скульптор і художник Дмитро Мулярчук. – Це було дуже мудро, адже діти приймали різні релігії і усвідомлювали, що вони є частиною єдиної спільноти, незважаючи на віросповідання.
Оскільки макет синагоги зробили у масштабі 1:100, то він вийшов доволі невеликий і митці вирішили доповнити його макетом Ринкової площі, яку Тернопіль втратив під час війни і на території якої, власне, і розташована синагога.
– Площа Ринок у нас не збереглася, на відміну від Львова, Івано-Франківська, – каже Дмитро Малярчук. – А це якраз візитна картка всіх західних міст, яка розміщена на перетині основних вулиць і торгових шляхів. Ми, на жаль, її втратили. Залишився лише один будинок – аптека Фрейденталя, де зараз розміщений лікувально-фізкультурний диспансер. Завдяки бронзовому макету можемо дізнатися, якою вона була.
До слова, на вулицях Тернополя можна побачити макети пам’яток довоєнного міста – Парафіяльний костел, будівлю Кафедрального собору, середмістя, будівлю Першої української гімназії. У листопаді макет будівлі гімназії доповнили скульптурною композицією, на якій відобразили ще два десятки знаних діячів різних галузей знань не тільки українських, а й закордонних. На ній зображений глобус з позначенням тих географічних точок, куди «закинуло» вихованців тернопільської гімназії після навчання і які змогли себе проявити від Мадагаскару до Америки, у Європі та Азії.
Вже незабаром у Тернополі планують відтворити бронзові міні-копії інших відомих споруд – міської ратуші, костелу єзуїтів, залізничного вокзалу, фігури святої Теклі – покровительки міста.
