Але багато мешканців Тернопілля і досі не знають імені генія, який прославив їхній край
Єврейський письменник Шмуель Агнон, який удостоївся Нобелівської премії в галузі літератури, народився та жив у Бучачі до 18 років. Цей край не полишав його думок і тоді, коли він оселився спершу в Німеччині, а згодом – в Ізраїлі. Внучка Агнона, професор Яель Блау дослідила, що у його творах родинне місто згадується 1790 разів!
17 липня минуло 125 років з дня народження нашого земляка. В обласній науковій бібліотеці Тернополя йому присвятили літературні читання.
– Агнон Шмуель є одним із найвидатніших письменників минулого століття, – розповіла ведуча заходу, завідувач відділу бібліотеки Тетяна Ковалькова. – Він писав на івриті, сьогодні ж його оповідання, романи, казки для дітей перекладені багатьма мовами світу.
Ці твори стають доступними і для українського читача. Кілька років тому побачила світ збірка прози Агнона українською мовою. Новий переклад роману «Нічний постоялець» про перебування головного героя у Бучачі недавно вийшов у харківському видавництві «Фоліо».
Рідне місто Агнон ще називав Шибушем. У романі «На морській глибині» він писав: «Бучач – це місто мудреців і купців». Це можна було сказати і про його родину. Батько хлопця – раббин Шолом Чачкес – був освіченою людиною, а на життя заробляв торгівлею. Маленького сина відправив навчатися у єврейську школу. Хлопчик писав вірші й оповідання і навіть публікував їх у місцевій газеті.
У 18 років юнак вирушив до Львова, згодом оселився у Єрусалимі. Свої твори публікував під псевдонімом Агнон, що в перекладі з івриту означає «покинутий». Коли молодий письменник відчув, що йому не вистачає освіти, переїхав у Берлін. Тут він одружився, у нього народилося двоє дітей. Але в 1924 році у будинку подружжя сталася пожежа. Все майно та книги, майже 4 тисячі томів, стали жертвою полум’я. Згоріли і рукописи Агнона.
Після цього лиха письменник повернувся в Єрусалим, забравши дружину з дітьми. У цьому місті він жив до останніх років і став національним кумиром Ізраїлю. Коли поблизу його будинку почалися ремонтні роботи, мер міста наказав встановити спеціальний знак: «Зберігайте тишу! Агнон працює».
Сьогодні тут діє меморіальний музей письменника. Зображення Агнона є і на єврейських банконатах вартістю 50 шекелів.
Нобелівську премію він отримав у 1966 році за романи «Нічний гість» і «Весільний балдахін», у якому описані пригоди галицького хасида, що мандрує Західною Україною в пошуку женихів для своїх доньок.
Сам письменник, уже в зрілому віці, також бував у місті, де народився. Сьогодні в Бучачі є вулиця Агнона, а на будинку, де він народився, встановили меморіальну дошку. У двір цього будинку знову прилітають музи. На занедбаній колись території облаштували своєрідний театр під відкритим небом. Щотижня в «Арт-дворі» проводять мистецькі зустрічі, а минулої неділі бучацька поетеса Мар’яна Максим’як презентувала книгу «Нічний постоялець».
Чимало експонатів, присвячених письменнику, є у місцевому краєзнавчому музеї. Як розповіла його директор Лариса Легка, це твори, світлини, листи… Приїждали до Бучача донька та внучка Агнона. Частими відвідувачами музею є туристи з Ізраїлю.
Дослідники творчості письменника сподіваються: після того, як його твори переклали українською, про видатного земляка більше знатимуть і на Тернопіллі. У своєму серці він зберігав дві батьківщини – Галичину та Ізраїль. На сторінках його книг живуть колишні його сусіди та друзі – євреї, поляки, українці. Вирує життя на вулицях Бучача…
Цікаво, чи впізнав би він місто свого дитинства? Та, мабуть, важливіше, чи впізнав би Бучач його?
Антоніна БРИК.
