Незвичайне свято організували у Козові, щоб популяризувати розвиток козівництва і привабити туристів. Перший фольклорний аграрно-мистецький фестиваль «Коза-Фест» зібрав десятки фермерів, господарів, які вирощують кіз, творчі колективи та більше тисячі містян. На святі кози дефілювали, красувалися у стрічках, отримували дипломи і подарунки, фотографувалися і навіть … з’ясовували між собою стосунки.
«Куди ти їдеш?», – запитували мене друзі. «На парад кіз», – відповідаю. Вони кепкують: «Ото вже придумали розвагу…». І, направду, це свято викликало спершу посмішку. Однак, після відвідин фестивалю, я переконана – його варто зробити традиційним. Але, все за порядком…
Отож, Козова і кози дійсно тісно пов’язані. Назвали містечко саме на честь цих тварин. Численні отари кіз випасали місцеві жителі на західній околиці поселення – нині на місці пасовища – став, повідомляє Вікіпедія. У Козові з давніх давен займалися сільським господарством. Згідно з історичною довідкою за містечком було закріплено 22 лани землі.
Ініціатором фестивалю виступив історик Сергій Ткачов. Він переконаний, Тернопільщина чи не найбільше пов’язана з козою. Козова, Козлів, дві Козівки, Козина і Баранівка – населені пункти, назва яких пов’язана з цією твариною. Тож, вочевидь, розведення кіз для нашого краю було важливим промислом.
Козівчанину Степану Пекарю – 89 років. Вдома він тримає двох кіз. Каже, у давнину в містечку дійсно багато вирощували рогатих. Сьогодні ж це вже рідкість. Зізнається, коза – тварина з характером – вперта і вередлива, тож до неї потрібно знайти підхід. Козівчанам, вочевидь, це вдавалося. Тож добрі традиції у 21 столітті вирішили відродити. Почали з фестивалю.
На «Коза-Фест» привезли більше десятка кіз. Для тварин спорудили спеціальні вольєри. Тож гості свята могли сфотографуватися з ними та погодувати їх. А власники радо розповідали про своїх улюбленців та ділилися досвідом. Приїхали на фестиваль і двоє фермерів, які не на жарт зацікавилися козівництвом і відроджують цю справу на Тернопіллі.
У господарстві Василя Михайлишина із села Ценів Козівського району – 17 кіз альпійської породи зааненська. Вже два роки він разом з родиною займається розведенням цих тварин. Зізнається, під час перебування за кордоном побачив, наскільки кози у пошані, і що вирощування їх – вигідна справа. Вирішили і собі спробувати. Адже і молоко, і м’ясо цих тварин – надзвичайно корисні. Як доглядати за ними, дізналися з інтернету. Сьогодні пан Василь з дружиною не лише продають молоко, а й навчилися робити з нього бринзу. На фестивалі вони пригощали своїми сирами всіх охочих.
Львів’янин Тарас Назар заснував свою ферму у селі Хомівка Зборівського району. Він займається розведенням кіз вже 8 років. Його історія підтверджує українську приказку: «Нема зле, щоб не вийшло на добре». Чоловік зламав ногу і півроку не міг працювати. За цей час придумав для себе цікаве хобі і почав розводити рогатих.
– В Україні немає культури правильного утримання кози та культури споживання її молока, – розповідає Тарас. – Хоча в давнину вирощували кіз на всій території України. Наші предки розводили надзвичайно цінні і цікаві породи. Але донині вони не збереглися. У Європі козівництво значно краще розвинене. Я поїхав на їхні ферми, побачив, як у них все влаштовано. Переконався, що коза – надзвичайно благородна тварина, і вирішив спробувати себе у цій справі.
Сьогодні на його фермі близько 80 кіз. Цінні м’ясні, молочні і м’ясо-молочні породи він завозить із закордону. І тут адаптовує до українських умов. Тарас переконаний, такі фестивалі, як «Коза-Фест», дуже потрібні. Адже вони мають на меті популяризувати і розвивати козівництво в Україні.
– Я приїхав сюди, щоб поділитися своїм досвідом, розказати людям, як правильно споживати козяче молоко, сир, м’ясо – додає чоловік. – Продукти цієї тварини мають надзвичайно багато цілющих властивостей. Козяче молоко на 98,8% відповідає материнському, тому його дуже корисно вживати дітям. Один чоловік бере у мене на фермі молоко і так лікується від псоріазу, а інший вживає м’ясо молочних козенят, щоб покращити стан підшлункової.
Родзинкою фестивалю був парад святково вбраних кіз. Прикрашені стрічками та квітами, тварини дефілювали перед глядачами та журі. Щоправда, деяких рогатих красунь довелося тягнути на фестиваль на шнурку – козяча впертість брала своє. Зрештою, переможницями визнали усіх учасниць – кожна з них отримала від організаторів диплом та 200 гривень на сіно.
Олена Тернова з Вікторівки прикрасила свою козу синьо-жовтими стрічками. Тож її улюблениця була однією з найвидніших учасниць параду. Жінка розповідає, в домі з’явилася коза, коли народилися діти.
– Я даю їм козяче молоко і вони практично не хворіють на простудні захворювання. Цей продукт зміцнює імунітет та насичує організм необхідними вітамінами. Усім родинам раджу завести козу – це значно дешевше, аніж ліки та штучні вітаміни, – каже пані Олена.
«Коза-Фест» підготував для відвідувачів багато цікавих акцій та сюрпризів. Особливо сподобалась гостям свята фольклорна оперета дитячого зразкового театру «Дивосвіт» Козівського РБК «Козуня-дерезуня». Як розповіла керівник театру Людмила Ткаченко, учасники «Дивосвіту» надали сучасного звучання українській народній казці. Жартома назвали її: фольк, хіп-хоп оперета. Готувалися до виступу два місяці, щоб вразити і зацікавити наших глядачів.
А ще у програмі свята були: перформанс «Ой, кізонько моя…», розмальовка дитячих облич у стилі «а-ля Коза», майстер-класи для дітей та дорослих, ігри та забави для дітей, обласні змагання з перетягування линви, спецпогашення ювілейного конверту печаткою фестивалю із графічним знаком кози, філателістична виставка «Коза та Козова», господарські посиденьки, пригощання козацьким кулішем та юшкою.
Оксана Цапко прийшла на фестиваль з донечкою Яною. Каже, такого веселого і цікавого свята у містечку давно вже не було. Особливо щасливі діти, адже вони можуть і тваринок погодувати, і потанцювати, погратися та ще й отримати подарунки.
Організатори сподіваються, у майбутньому «Коза-Фест» стане загальнонаціональним святом, а Козова – центром відродження козівництва в Україні.
