На Тернопіллі парафії повстали проти духовенства московського патріархату
Десятки сіл області активно відстоюють своє право молитися в українській церкві. Парафії православної церкви Московського патріархату більше не хочуть відправляти старослов’янською-російською мовою і підтримувати державу –агресора.
- Ми живемо у непростий час. Але коли є неспокій і певні тривоги, тоді народжується істина, – каже представник єпархіального управління протоієрей Мирон Гах УПЦ КП. – Зараз люди усвідомлюють багато важливих речей і прагнуть змін. В Україні дуже багато вірян переходять з Московського до Київського патріархату. Ці процеси спровокували події, які відбуваються у нашій державі.
Не завжди зміни парафій проходять мирно і спокійно. Дуже часто у селах спалахують конфлікти. Місцеві жителі розповідають про залякування і навіть фізичну розправу, але здаватися не збираються.
- До нас дуже багато громад звертається з проханням допомогти їм у зміні конфесійної приналежності, – розповідає керівник «Правого сектору» на Тернопільщині Василь Лабайчук. – Зараз більше десяти громад хочуть це зробити. Ми їх підтримуємо, проводячи роз’яснювальну роботу у селах. Пояснюємо, що частина коштів, які вони віддають на церкву, йдуть у Росію і таким чином села з Тернопільщини підтримують державу-агресора, яка воює з Україною. Також надаємо юридичну підтримку у перереєстрації громад. Адже дуже часто ці документи у різноманітних владних інстанціях футболяться направо і наліво, їх повертають через дрібні граматичні помилки і затягують процес. Наша влада, на жаль, при всій своїй патріотичності та всіх кольорах вишиванок, як мінімум, ігнорує цей процес, хоча мала б йому сприяти.
У селі Башуки Кременецького району минулої неділі вперше відслужили недільну Літургію українською мову. У багатьох людей, на очах були сльози, адже вони нарешті можуть молитися рідною мовою.
- Досягти цього було не зовсім просто, – розповідає мешканець Башуків Володимир Назарчук. – Ми кілька разів ходили по селу і збирали підписи. Сільський голова не раз давав нам не ту довідку, яку потрібно, довелося находитися по інстанціях, оббивати владні пороги. Тепер ми господарі у своєму храмі. Адже досі, коли ми просили священика Московського патріархату спом’янути загиблих в АТО воїнів та майданівців, то він говорив, що треба уважно слухати службу, адже там згадують невинно убієнних. А ще одного разу зробив зауваження парафіянці, яка прийшла на Службу Божу у вишиванці.
