Він наголосив, що гора Лисоня – це визначне місце, де можна відчути весь героїзм та силу національного духу. Адже саме тут у 1916 році загинули кількасот українських січовиків, які захищали свою землю від російської армії.
«Тернопільщина завжди була місцем героїчної слави. І сьогодні усі ми повинні бути гідними послідовниками борців за незалежність української держави та волю українського народу. Особливо це актуально тепер, коли наші воїни відстоюють цілісність нашої нації та територіальну цілісність наших кордонів на східному фронті», – підкреслив голова ОДА.
Такі патріотичні фестивалі, за його словами, виконують важливу консолідуючу для українського народу місію. «Гора Лисоня – це місце, де можна отримати заряд патріотичної енергії, і вкотре переконатися: наша держава має своїх героїв, має гідні приклади для наслідування, має взірець нескореності свого національного духу», – резюмував Степан Барна.
Для покоління сучасності гора Лисоня стала символом національного відродження. Саме тут, 30 серпня 1989 року вперше на Тернопільщині юнаки із Шибалина підняли синьо-жовтий прапор. Через рік громада знов відновила на Лисоні стрілецьку могилу — сюди привезли землю з могили кошового отамана Запорізької Січі Івана Сірка. У серпні 1990 року на горі відбулося багатолюдне вшанування пам’яті січових стрільців. Священики відслужили панахиду, а над могилою замайорів синьо-жовтий прапор. Серед тих, хто піднімав прапор, був колишній січовий стрілець Дмитро Смачило. 18 вересня 1994 року величний Меморіал на Лисоні увіковічив безсмертну пам’ять про подвиг січових стрільців. Він став символом боротьби українського народу за незалежність рідної держави.
