Замість комп’ютерних розваг учні невеликого села Борщівка, що на Лановеччині, вирушили в експедицію в героїчне минуле українців
Школярі вивчили вірші про УПА та розіграли сценку присяги повстанців. Також діти влаштували історичну розвідку та зібрали інформацію про краян, які боролися за незалежність, у роботі “Доля моєї родини в долі України”. Доказом перебування повстанців у цій місцевості є обрамлений залізом тризуб, який недавно знайшли у борщівському лісі.
Продовжили квест експедицією повстанськими стежками Шумщини. Саме на околицях сіл Стіжок, Антонівці та Велика Іловиця розташовані пам’ятні місця УПА.
Першою локацією був краєзнавчий музей у Стіжку. Особливо пошуківців здивувала зброя періоду Другої світової війни, яку створив місцевий умілець з паперу. Виглядає вона, як справжня, тільки поступається вагою.
Продовженням історичного краєзнавства була молитва за мир у церкві 13 століття на місцевій Даниловій горі – це друга локація. Юні пошуківці, вийшовши на вершину, побачили, чому твердиня не піддавалась захопленню ворогів – ні ханові Батию ще в 13 столітті, ні в інших військових конфліктах. Сьогодні сюди приходять паломники з усієї України.
Наступна локація – музей просто неба біля села Антонівці. У листопаді 1942 року в шумських лісах почали діяти перші загони УПА, а у 1943 році було створено табір “Волинь: Південь” із штабом. Його керівником призначили Івана Климишина – легендарного “Крука”. Відважний хлопець завоював серед командування вищого складу УПА великий авторитет, і йому в 24 роки довірили керувати штабом. Крім школи старшин та підстаршин, тут організовували курси медсестер, діяла лікарня, миловарня, слюсарня, швейна майстерня, а також пекарня, у якій вже знову почали випікати хліб. У сусідньому селі Забара створили аптеку, збирали різні цілющі рослини для виготовлення ліків і настоїв для хворих і поранених повстанців.
Однією з останніх локацій була могила Віри Сінкевич із Борщівки – підпільниці ОУН на псевдо “Маланка”, “Маруся”. Символічно діти прикрасили місце жовтими й синіми стрічками та посадили кущ калини, грона якої, наче краплі крові, яку проливали за незалежну Українську державу молоді патріоти.
Під час подорожі діти вели щоденник і записували інформацію про цікаві місця, враження і новий досвід. Цей щоденник буде добрим спогадом про експедицію, а попереду в дітей нові патріотичні квести.
