У селі Сергія називали «золотою дитиною». Добрий, щирий, привітний, розумний, талановитий, вихований… Рідні, друзі, жителі Озерної не можуть повірити, що хлопця більше немає…
Сергій змалечку любив спорт і танцювальне мистецтво. Займався брейк-дансом. Навчався в Дубенському фаховому коледжі культури і мистецтв на спеціальності хореографія. Потім продовжив навчання у Київській муніципальній академії естрадного та циркового мистецтв. Став еквілібристом. Працював у столичній цирковій групі. Зі своїм творчим колективом їздив з виступами у Хорватію, Словенію, Туреччину.
З кінця минулого року хлопець готувався чемпіонату міста Києва з боді-білдингу… Коли почалася війна, одразу став на захист України і нас з вами. Та війна забирає найкращих. Сергій загинув у боях з російськими окупантами 17 липня на Харківському напрямку.
«Біль і смуток огорнули в ці дні Озернянську громаду. Ми вклоняємося на коліна перед Сергієм Ушкевичем та його рідними. Він повернувся додому…
Мимоволі згадуються слова пісні січових стрільців «а був той хлопець молодий, його лишень кохати…». Бо ж Сергію всього лиш 27 років. Загинув в бою 17 липня, не даючи клятому ворогу просунутись на Харків. Бій прийняв, перебуваючи на позиції, і не дав кроку назад перед страхом смерті.
Цього року свій день народження він зустрів, захищаючи Київ. Мужньо брав участь в боях за Бучу, Ірпінь, Стоянку, Капітанівку, Ворзель, Житомирську трасу у складі 354-го полку «Десна».
24-го лютого Сергій перебував у столиці, працював у цирковій групі. Мали виступи навіть в європейських країнах. Частина групи роз’їхалася, а він приєднався до захисників Києва.
Побратими розповідають, що навіть мав бути нагороджений відзнакою «За мужність», але відмовився. Зі скромності вважав, що ще не час, бо так мало служив у лавах Збройних сил України.
Сергій народився 17 березня 1995 року. Вчився в Озернянській школі. Старші озернянці ніжно згадують про нього: «золота дитина». Йому навіть побратими дали військове псевдо Золотий.
Вірний, веселий друг, душа компанії! Брат, побратим! Син! Щира, добра посмішка завжди.
Після боїв на Київщині став військовим інструктором зі стрілецької справи у 169 Навчальному Центрі «Десна» ім. князя Ярослава Мудрого. А згодом тримав рубежі на Харківському напрямку у складі 92 ОМБр ім. кошового отамана Івана Сірка.
Герой України від малечку любив спорт і танцювальне мистецтво. Займався брейк-дансом. Після 9-го класу навчався в Дубенському фаховому коледжі культури і мистецтв на спеціальності хореографія. Потім продовжив навчання у Київській муніципальній академії естрадного та циркового мистецтв. Став еквілібристом. Працював у столичній цирковій групі. Зі своїм творчим колективом їздив з виступами у Хорватію, Словенію, Туреччину.
Сергій дуже вихований, і не тільки у звичайній поведінці. Культуру свого тіла теж доводив до ідеалу. З кінця минулого року хлопець готувався до чемпіонату Києва з боді-білдингу…
Війна… Він не злякався. Відразу став на захист України проти російського окупанта з мордору. Додому рідним говорив: «Не приїду, бо йду на тренування. Не переживайте, я в спортзал».
Сергій ще й гарно малював. Вдосконалював свій талант художника у Тернополі, коли був школярем. Залишив про себе пам’ять у малюнках для озернянської малечі. Саме він розмалював кілька дитячих павільйонів в Озернянському дитсадку…
Пам’ять про Сергія Ушкевича вічна! Він – приклад козацької мужності і героїзму. Тепер серед небесного воїнства. Серед побратимів, що віддали життя за Україну. Серед ангелів-захисників Українського народу. Позивний Золотий. Герої не вмирають!
Щиро співчуваємо родині, друзям, батькам. Сергій назавжди залишиться у наших серцях!» – такі щирі слова написали про Сергія на сторінці Озернянської громади Тернопільського народу.
Вічна пам’ять Герою! Нехай у Вічності буде легко і світло душі юного захисника України!
