З часу заснування Олесиного у ньому довгі роки не було церкви. Село належало до Ценівської греко-католицької парафії, куди олесинці на Богослужіння ходили до місцевого храму. Тож у 1930 році, за Польщі, на сході сільчани вирішили збудувати в Олесиному свою церкву. Тоді також обрали із поважних господарів церковний комітет, який очолив парох Ценева отець Степан Стець. Незабаром для зведення храму стали збирати кошти і у 1934 році приступили до його будівництва, яке Божою милістю закінчили 1937 року. Після зовнішнього та внутрішнього опорядження святиня у 1938 році була освячена. Так церква з того часу стала духовним і культурно-освітнім центром села.
Воєнний період 1939-1945 років не сприяв розвитку церковного життя як на парафії, так і в нашому краї. Адже з приходом радянської влади у 1946 році греко-католицька церква на західноукраїнських землях була ліквідована. Замість неї було утворено Львівську митрополію Російської православної церкви. Багато храмів у той час було зачинено, а культові приміщення передавалися місцевій владі під господарські будівлі. Олесинська церква офіційно не була закрита, але священика у село не надавали, і Богослужіння в ній проводилося рідко. Проте, незважаючи на атеїстичну радянську політику, храм зберігся, вистояв. Духовне життя у 1950–1960 роках підтримував парох села Ценева отець Дмитро Сеньківський. Після нього Богослужіння в олесинському храмі здійснював отець Ярослав Тимчишин, парох села Будилова. З 1983 року духовну опіку мирянам надавав молодий парох Будилова отець Петро Канюга, що замінив на парафії попереднього священика.
Після легалізації 1989 року УГКЦ вона швидко почала себе утверджувати. Олесинці у 1990 році організовано без протистоянь перейшли із російської православної церкви до прабатьківської греко-католицької віри. Після розвалу Союзу, незважаючи на складне матеріальне становище, олесинці з парохом отцем Петром Канюгою збирали кошти, щоб спільними зусиллями взятися до відновлення сільської святині.
У скорому часі було побудоване церковне проборство, куди поселився священик із сім’єю. В селі активно пожвавилося духовне життя, до храму потягнулася молодь. При церкві організовано хор, який прикрашає своїм піснеспівом відправи Служби Божої, вселяє віру, любов і добро в душі вірянам.
Після смерті отця Петра Канюги Олесинську парафію вже п’ять років очолює випускник Тернопільської духовної семінарії священик Олег Марущак. Він продовжує добрі справи свого попередника, щиро доносить Боже слово до мирян, є активним духовним наставником школярів та сільської молоді.
Тож до відзначення свого 80-річного ювілею олесинська святиня підійшла у всій величі та красі. Оновлений купол з трираменним хрестом своїм золотистим блиском та райдужним випромінюванням утворювали в цей день над селом духовну ауру і закликали мирян до віри, надії, терпіння і любові. Церковне подвір’я було переповнене вірянами та численними гостями, а також священиками, які прибули, щоби розділити молитовну радість свята. Тож віряни урочисто зустріли протопресвітера отця-декана Козівського деканату Романа Рокецького, який відправив в храмі у співслужінні з парохом Ценева отцем Сергієм Гербішем і отцем Олегом Марущаком Божественну Літургію.
Божий храм, прикрашений святими іконами, чарівними вишивками, весь сяяв світлом і був пройнятий запахами осінніх квітів та щирими людськими молитвами. Під керівництвом дяка-регента Михайла Костіва чудово співав церковний хор. Парафіяни із духовним піднесенням та великою радістю підтримували піснеспіви. Церковна відправа була велична і неповторна своєю літургійною красою, а в церкві і в людських душах витала Радість Божа. У своїй проповіді отець Роман привітав усіх парафіян з 80-річчям освячення церкви. З особливим визнанням і подякою він згадав про благодійників, колишніх будівничих храму та тих, хто передав сучасникам знамените послання 1937 року. Подякував Господу за цей чудовий сонячний день і попросив його благословення для усіх присутніх і для тих, хто так старанно організував нинішнє свято.
Під кінець церковних урочистостей за участю олесинських школярів була виконана концертна програма, яку підготувала вчителька школи Оксана Смачило. Лунали пісні, звучали вірші, а літературно-художня композиція відтворила перед присутніми повну історію становлення олесинської церкви, за що вони їм щиро дякували та аплодували.
А після дитячого концерту на церковному подвір’ї всіх учасників свята чекали накриті столи із різною солодкою випічкою і кавою. До пізнього вечора тут панували душевне тепло і радість. Духовне життя парафіян збагатилося ще однією пам’ятною подією, яка ввійде в сільську історію.
