Час Великого посту – час особливого милосердя Божого для покаяння, коли всі справжні християни, віддалившись від марних світських утіх, живуть більше духовним самовдосконаленням, входять самі в себе, прислуховуються до своєї совісті, щоб у жалю і покорі розкаятися в своїх гріхах. Саме в дні Великого посту вони можуть глибше відчути для себе спасенну силу страждань і хресної смерті нашого Господа і Спасителя.
Згадаймо, що піст освятив Своїм прикладом Сам Господь наш Ісус Христос, коли постив сорок днів і ночей в пустелі. Великий піст тому і називається «свята Чотиридесятниця». Ще в Старому Завіті устами пророка Іоїля Господь Бог закликав: «Верніться до Мене всім серцем своїм і постом святим, і плачем та риданням!» (Іоїль 2, 12).
Святий піст є найкращим засобом ствердження в нас святого християнського життя і невичерпним джерелом скарбів Божого милосердя. Піст – найкращий і дієвий засіб для перемоги розтлінної хтивості та гріховних звичаїв. Він приборкує гріховні почуття і ослаблює їхній вплив на дух, обмежує вимагання плоті і спонукає її бути слухняною рабою свого владики – духу. Під час посту вся наша зовнішня людина більше служить внутрішньому – очі ясніше бачать красу чесноти, вухо краще чує голос спасіння, язик підносить молитву і славослів’я, руки легше здіймаються до неба, ноги скоріше поспішають до храму, все єство наше робиться здібнішим до благочестя.
Хто не мав щастя зазнати благодійного впливу посту сам, нехай уявить собі приклади святих мужів, життя яких було зростанням внутрішньої людини у цілковитому стримуванні, в співбесіді, читанні слова Божого, в роздумах про духовні чесноти, про подвиги християнського благочестя. Одночасно Церква сподівається в цей великопісний час зростання в дітях своїх побожності і участі в натхненних її відправах, у приготуванні до сповіді і причастя святіших Тайн Тіла і Крові Христових, закликає нас до повсякденних молитов з поклонами, до діл милосердя. Прикрашаймо наш піст добрими ділами, тоді він стане перед лицем Господнім, як запашна жертва, і відкриє Господь тоді нам Свої скарби милосердя.
Дотримуючи посту, дивімося на наших предків, дідів і батьків, які належно виконували піст і Божі заповіді, котрі щиро служили Богові. Побожністю своєю докажімо, що ми гідні їхні нащадки. Просімо нашого Спасителя, щоб дні святої Чотиридесятниці були для нас справжнім часом покаяння, часом духовного зростання та переміни нашого життя.
Нехай Господь сподобить нас усіх в чистоті «час посту завершити, віру нероздільну зберегти, голови невидимих зміїв стерти, переможцями гріха стати і неосудно дочекати поклонитися і святому Воскресінню».
о. Богдан ЗІНЧЕНКО, член Національної спілки
журналістів України.
