Для чого нам новий проект правопису?
Активний процес унормування нашої орфографії розпочався у буремному ХХ столітті. У 1919 році Українська академія наук розробила “Головніші правила українського правопису”, які й стали основою для усіх пізніших доопрацювань.
У 20-х роках минулого століття уже радянська влада затвердила так званий скрипниківський правопис, над яким працювали не тільки радянські філологи, але й представники інших земель, що не входили тоді до УРСР.
Цей правопис вважають за доволі якісний продукт, як на той час, настільки якісний, що після згортання українізації його затаврували “націоналістичним” і заборонили.
У 1933 році ввели правопис, який наближав українську до російської (без літери ґ та з кличною формою замість відмінка).
Ще деякі незначні зміни прийнято в 1946 та 1960 роках. Автори останньої редакції надихалися добровільно або примусово з “Правил русской орфографии и пунктуации” 1956 року. Від 1960 аж до 1990 років офіційною була саме ця редакція.
Після розпаду СРСР відновили літеру ґ і кличний відмінок, але відчувалася потреба ґрунтовнішої ревізії.
Нова редакція відновила певні особливості так званого скрипниківського правопису, які є частиною української правописної традиції. Автори змін впевнені, що саме так ми зможемо повернутись до питомої української мови.
Хто його розробляв?
Спеціально створена робоча група Комісії з питань правопису Міністерства освіти і науки України, до якої увійшли провідні філологи країни і урядовці.
– Насамперед, це не новий правопис, а нова редакція українського правопису. Вперше така нова редакція пройшла довгий шлях – дискусії, громадське обговорення, затвердження, робоча група працювала 3 роки¸ – роповіла журналістам член Української національної комісії з питань правопису, професор Світлана Єрмоленко.
З її слів, розділи правопису залишилися ті самі, але в усіх змінено фактичний матеріал, який застаріває, – змінені правила, формулювання, стилістика.
У новій редакції правопису є також спрощення, що, на думку Єрмоленко, допоможе в навчанні школярам.
Що саме змінили?
“Кодекс” мовних правил займає 282 сторінки. Є серед них і цілком незвичні, які доведеться заучувати. Наведемо основні з них.
«Любові та любови». Іменники третьої відміни, що закінчуються на -ть із попереднім приголосним, а також іменники кров, любов, осінь, сіль, Русь, Білорусь у родовому відмінку однини мають закінчення -і або -и: безкрайності і безкрайности, меншості і меншости, свіжості та свіжости тощо.
«Пів яблука та пів години». Слово пів у розумінні половина тепер писатимемо окремо: пів віку, пів дороги. Цим установлено одне правило написання замість трьох (разом, через дефіс і з апострофом).
«Більше ґ у словах». В антропонімах літеру g передаватимуть через ґ, а h через г. Тут маємо так само подвійне написання: Гегель і Геґель, Гете і Ґете, Ґуллівер тощо.
«Дитирамб і анатема». У словах грецького походження th у переважній більшості випадків передаємо літерою т: антологія, бібліотека, естетика, математика, ритм, тромб, Прометей, Текля,. Там, де під впливом російської мови цей звук позначений літерою ф, можна писати: анафема і анатема, дифірамб і дитирамб, ефір і етер, кафедра і катедра, міф і міт, Афіни і Атени, Голгофа і Голгота тощо.
«Зроби павзу». У запозиченнях із грецької та латинської мов – подвійне написання: аудиторія і авдиторія, аудієнція і авдієнція, лауреат і лавреат, пауза і павза, фауна і фавна.
«Менше й». Уникаючи подвійної йотації, пишемо фоє, Гоя, Мая замість фойє, Гойя, Майя .
«Проєкт дня». Змінено написання слова проєкт (із похідними), як об’єкт, суб’єкт, траєкторія замість теперішнього проект.
«Олегу і Олеже». Іншомовні чоловічі імена з основою на г,к, х матимуть закінчення -у в кличному відмінку. Наприклад: Петрику, Іванку, Джеку, Жаку, Людвигу. Також у правописі внесли уточнення щодо утворення кличного відмінка від чоловічих імен Ілля, Ігор, Лазар, Олег. Ім’я Олег матиме дві паралельні форми. Правильно: Ілле, Ігорю, Лазарю, Олегу (Олеже).
«Священний і священник». Слово священик тепер писатиметься з двома літерами н – священник, за аналогією до «священний». Раніше у написанні цього слова багато хто робив помилки.
«Узаконили» фемінітиви». Затверджено правила утворення фемінітивів – за допомогою суфіксів -к, -иц(я), -ин(я) та -ес. Наприклад, авторка, дизайнерка, директорка, редакторка.
«И на початку слова». У проекті нового правопису надається перевага літері “і”, однак перед приголосними “н” та “р” можна вживати два варіанти написання: “індик” та “индик”, “ирій” та “вирій”, “ірод” та “ирод” тощо. Також, наприклад, пропонується затвердити вживання “и” на початку дієслова “икати” та іменника “икавка” та похідних від цих слів.
«Донський, але Толстой». Закінчення російських прізвищ на -ой вирішили передавати через -ий: Донской – Донський, Трубецкой – Трубецький. Виняток – Лев Толстой.
«Менше дефісів». Новий правопис пропонує слова з першими іноземним частками писати разом (зараз частина з них пишеться разом, а частина через дефіс), відтак слова “попмузика”, “вебсторінка” “пресконференція” і “експрезидент” писатимуться без дефісу. Також слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер- писатимуть разом: ексміністр, віцепрем’єр, оберофіцер, унтерофіцер, антивірус. З власною назвою такі компоненти уже будуть з дефісом: екс-Югославія.
«Мала буква для машин». Назви виробничих марок технічних виробів (машин, приладів) вирішили брати в лапки і писати з великої букви: автомобілі «Нісан», «Вольво», «Фольсваген»), літак «Боїнг 777». Але назви самих виробів беремо в лапки і пишемо з малої букви: «нісан», «вольво», «фольксваген» (автомобілі), «боїнг» (літак).
«Заберіть ваші лапки». Буде і менше лапок. Назви сайтів, ужиті як назви юридичних осіб, писатимуть з великої літери та без лапок (РНБО ввела санкції проти Яндекса). Складені назви інформаційних агентств теж будуть без лапок (інформаційне агентство Франс Пресс). Щодо назв сайтів, якщо поруч із назвою є родове слово – тоді лапки використовують і назва пишеться з великої літери: сайт «Вікіпедія», соціальна мережа «Фейсбук». Якщо ж родового слова немає – назва пишеться з маленької літери і без лапок: гугл, твітер. Як це мало писатися раніше – невідомо, адже попередній правопис був затверджений ще в 1992 році, коли таких проблем просто не існувало.
«Більше демократії». Як і раніше, з великої букви писатимуть офіційні назви найвищих державних посад України, міжнародних посад: Президент України, Генеральний прокурор України. Але в неофіційних текстах ці назви дозволено писати з малої букви: вибори президента, генеральний прокурор України, приїзд королеви.
Чому це важливо?
Тому що нову редакцію правопису, якщо остаточно затвердять, використовуватимуть в усіх сферах життя українців, що стосуються застосування мови на письмі. Тобто, все, що ви писатимете, потрібно буде писати згідно із правилами.
Що про нього кажуть?
Всяке. З одного боку, філологи схвалюють зміни, оскільки, за їхніми словами, новий правопис буде значно більш українським – він поверне нам мову до тих принципів, які існували в Україні до русифікації, яка відбувалася в 50-ті роки. Крім того, науковці запевняють, що багато норм залишається.
З іншого боку, правопис не враховує чимало тих змін, яких зазнала наша мова із радянських, а тим більше – дорадянських часів. Тому чимало запропонованих конструкцій сьогодні виглядають, скажімо, дещо штучно.
Ні, не треба буде говорити “етер”
Розробники нової редакції правопису наголошують: він стосується виключно письмової мови і не регулює усне, тож не може нікого змусити говорити “етер” або “проєкт”. Якщо хтось і вимовляє так ці слова, то це добровільна ініціатива.
Правописи час від часу піддають ревізії в різних країнах, і спроби реформ часто відбувалися зі скрипом і скандалами.
Наприклад, у 1996 році німецькомовні країни після багатолітніх обговорень ухвалили спільну реформу орфографії, щоб її спростити, після чого здійнялася буря протесту від вчителів та письменників. Після чого у 2006 році трохи модифікували реформу, проте невдоволення залишилося. Деякі газети дотепер практикують різні підходи до правопису.
