Раїса Обшарська з Чорткова разом із успішними жінками з 15 країн світу презентувала Україну на міжнародному форумі в Стамбулі (ФОТО)

Раїса ОБШАРСЬКА:
«Ми нічого не можемо зробити з довжиною нашого життя, але все можемо зробити з його повнотою»

Вродлива, успішна, щаслива… Лауреат престижної премії «Людина року», дипломант різноманітних літературних конкурсів. Уміє велике знайти у малому. Отож, сьогодні наша гостя – Раїса Обшарська, директор закладу дошкільної освіти №1 «Золота рибка» у Чорткові, автор багатьох поетичних збірок, прозових творів, освітянських розробок. А недавно пані Раїса увійшла в тисячу жінок-лідерок України за Національним рейтингом 2019 року та в сотню жінок світу за версією журналу «Woman». І презентувала Україну під час форуму «EuroWoman 2019» у Стамбулі.

– Чи стало це визнання, пані Раїсо, для вас несподіванкою?

– Навіть не знаю. Насправді це було неймовірно! І це могло статися тільки зі мною, бо ж завжди з оптимізмом ішла по життю, легко долала на шляху перешкоди і вірила в добро та дива. Я ніколи не рахувала своїх здобутків, а довелося. 22 книги, більше 100 грамот і нагород за участь у вітчизняних і  зарубіжних літературних та освітянських конкурсах, понад 600 публікацій в ЗМІ. Семінари, вебінари, майстер-класи, навчання в Академії жіночого лідерства, керівна робота в дошкільному закладі, розробка занять, авторські технології… Мені самій не віриться, коли я це все встигла. Та як не крути, наближається мій золотий ювілей і якось потрібно підводити підсумки. Тож рада, що і моя праця пошанована. Я увійшла в 1000 жінок-лідерок України за Національним рейтингом 2019 року та в сотню жінок світу за версією журналу WOMAN.

– І ось ви у величному Стамбулі, столиці Туреччини, місті, овіяному легендами…

– Справді, тут кожна вуличка дихає історією, до якої долучилася і наша чарівна Роксолана, де читав їй свої вірші закоханий Сулейман І. Урочиста імпреза «EuroWoman 2019» відбувалася в п’ятизірковому готелі бізнес-класу. Свято проходило впродовж трьох днів. Воно об’єднало жінок 15 країн світу, серед яких представниці України, Молдови, Казахстану, Палестини, Непалу, Туреччини, Грузії, Азербайджану та інших.

– Розкажіть детальніше про цей форум.

– Насамперед це фантастичні історії жіночого злету, історії успіху, під час розповідей яких присутні і плакали, і сміялися, і дивувалися силі, мудрості та красі земної  Жінки. Я горджуся знайомством з кожною із них – самодостатніх, впевнених в собі, ініціативних, готових ділитися своїми думками, мріями, досвідом, знаннями і душею! Це найблагородніші люди, яких я коли-небудь зустрічала. Історії їхнього життя мене вразили до глибини душі, я набралася від них снаги і любові. Форум пройшов дуже цікаво. Президент Українського центру суспільного розвитку – Марія Бурмака вчила нас наповнюватися енергією космосу, а Савсан Йозеф Абассі із Палестини, яка бореться за права співвітчизниць, довела власним  прикладом, що кожна жінка, навіть із найбідніших верств населення, може стати успішною завдяки своїй ініціативі.

– Ви презентували Україну ще й оригінальною вишитою сукнею.

–  На форумі кожен день мав відповідний колір одягу і свій дрес-код. Перший день – синій сапфіровий, другий – зелений та малиновий, третій – під час церемонії нагородження – вечірні сукні або національний одяг. Я ж, звичайно, одягнула вишиту сукню та привернула увагу присутніх неповторною красою українського національного стилю. Фотосесія, інтерв’ю, нові знайомства додали мені наснаги на працю, наповнили енергією добра та радості. «Сестри, богині, красуні», – так до нас зверталися на форумі. Основний меседж форуму був – «Жінка несе світові Мир, Світло і Любов!»

 

– А тепер поділіться секретом, звідки черпаєте енергію: до роботи, до життя, до сім’ї?

– Стараюся в усьому вбачати позитив, у людях – виділяти хороші якості, в сім’ї – зберігати любов, уникати сварок, на роботу іти завжди з гарним настроєм. Вірю, що добро, яке ти зробиш, обов’язково повернеться. Милуюся природою рідного краю, яка надихає на поезію. Усе це наповнює мене енергією та снагою.

– Хто підтримує вас найбільше у житті?

– Усі свої думки, мрії та сподівання покладаю на Бога. Родина також підтримує усі мої починання.

– Чи не хотіли вирватися, наприклад, із свого міста, до столиці? Змінити роботу? Реалізувати себе в іншій сфері?

– Великі міста мене не приваблюють. Їхній гамір та шум сполохують рими. Роботу свою теж дуже люблю. Ще подобається мені вести авторські передачі на радіо. Колись я займалася цим, коли працювало радіомовлення у Чорткові. Це був гарний час.

– Ви – відома письменниця, у вас чудова лірика. Як, коли народжуються оті, поетичні струни душі?

– Поезія народжується завжди по-різному: після зустрічей та спілкування, після особистих життєвих подій, поїздок на природу, але найбільше я пишу на самоті – у ранкові та нічні години.

– А кого з письменників, поетів любите ви?  Які книги читаєте?

– Письменники, творами яких зачитуюся, – Пітер Абрагамс та Марко Вовчок. Люблю перечитувати твори тернопільських майстрів слова – Володимира Кравчука, Валентини Семеняк, Олега Германа, Зоряни Замкової, Тамари Гнатович…

– Розкажіть трошки про свою сім’ю.

– Зараз мешкаємо вдвох з чоловіком. Дорослі сини мають свої сім’ї. Подарували мені чотирьох онуків, які є найбільшою радістю в моєму житті. Тішуся, що маю добру пораду від своєї дорогої матусі, яка живе в селі Устечко Кремецького району, де я народилася. Мій тато, який помер два роки тому, став моїм світлим ангелом-охоронцем. У Тернополі живе моя сестра Світлана з сім’єю.

– Останнім часом ми якось часто нарікаємо на життя. А який ваш життєвий девіз? Чи справді  все так погано в нашому домі?

– Мені імпонує вислів, який сказав хтось із філософів: «Ми нічого не можем зробити з довжиною нашого життя, але все можемо зробити з його повнотою». За цим принципом я і живу. Я наповнюю своє життя цікавими зустрічами і творчою роботою, серце – добром і чуйністю, а вуста ліричними віршами і щирими молитвами. А щодо нашого спільного дому, то все буде добре тоді, коли буде любов, адже любов – будує, а ненависть – руйнує.

– Де любите відпочивати? Одна, з родиною?

– Любимо відпочивати у мальовничих Карпатах. Їздимо туди завжди з родиною.

– Що б ви побажали читачам нашого видання?

– Знаходити миті натхнення у маленьких радощах життя, наповнювати свої серця любов’ю до ближніх, творити добро, щиро молитися і тоді вселенська енергія світла буде давати вам сили і наснаги!

Автор

Зіна Кушнірук

Редактор




Схожі публікації

1 коментар

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *