Сьогодні – Світлий або Поливаний понеділок – свято, яке символізує духовне весняне очищення.
Воду завжди наділяли цілющими властивостями. Ще в язичницькі часи весняні купання й обливання вважалися своєрідними ритуалами (наприклад, для закликання дощу). Слов’яни вірили, що через воду людина очищається не тільки зовнішньо, а й внутрішньо.
У Київській Русі Поливаний понеділок святкували три дні (Волочильники). За цей період треба було облити «все і всіх». У Волочильники, крім ритуального обходу односельців у перший день Великодня, парубки-обливальники ходили по тих хатах, де жили дорослі дівчата.
Із часом язичницька традиція трансформувалася у християнську. Однак символізм свята – очищення, радість весни та пробудження природи – залишився незмінним.
Обливати когось або самого себе водою на Великодньому тижні – це стародавні звичай, що пов’язаний з весняним очищенням водою. Цей звичай існує або донедавна існував і в інших європейських народів.
За церковними традиціями увесь тиждень після Великодня називають Світлою седмицею, і відповідно, кожен день тижня Світлим.
У Світлий понеділок віряни відвідують богослужіння та проводять час у колі рідних та близьких.
Поливаний понеділок вважався святом радості та примирення.
Діти провідували близьких родичів, хрещених, передаючи від батьків гостинці. Це були паски, калачі та крашанки. Маленькі гості отримували смаколики у відповідь і несли їх додому.
На другий день Пасхи не можна: прибирати та прати; садити городи й поратися у дворі; наводити лад на кладовищах, на могилах родичів; сваритися, сперечатися, з’ясовувати стосунки.
Цього дня слід відвідати могили родичів і пом’янути їх за родинним столом.
