Святая Покрівонько, накрий мою голівоньку…

Святая Покрівонько, накрий мою голівоньку…

Ішла осінь полями, садами, сонце ледве гріло. «Збирайте, люди, дари мої, бо літо скінчилось…»

Ішла осінь лісом, листя дерев золотила. Потім тим позолоченим килимком грибочки накрила.

Ішла осінь понад ставом, туманом його огортала. Шуміли очерет і верболози, що вже холоди настали.

Ішла осінь селом, де молоді дівчата, і вчила їх вона отаке казати: «Ой ти, Мати, святая Покрівонько, накрий мою голівоньку. Дай, Боже, сватів дочекати, весілля справляти!»

Ішла осінь селом, садами, полями, лугами й прощалася з нами. Чула і я слова такі: «Бувайте здорові! Переживемо зиму, весну, літо й знову зустрінемось з вами…»

Лідія КРОХМАЛЮК, с. Старий Олексинець Кременецького району.





Loading...




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

shares