Іван не міг забути Софію. Спогад про колишню однокласницю рятував його, коли дивився на нетверезу, розчіпчену дружину. Люська була спокутою його гріха, був упевнений чоловік. І, якби не діти, подався ...

Містом бродили дощі. Неквапом ступали старою бруківкою. Сіре небо, наче мокре рядно, висіло над землею. І лише парасольки, які йшли, бігли, перестрибували калюжі, стояли перед світлофорами, створювали ...