– Плетіння стало моїм порятунком від болю від втрати близької, рідної мені людини , – розповіла пані Люба. – Я дуже важко переживала, не могла впоратися з такою важкою втратою. Хоча до цього була дуже сильною, оптимістичною людиною. Це був крик душі. Коли почала плести із паперової лози, відчула, що відволікаюся, можу не думати про свій біль.
Опанувати техніку плетіння жінці допомогли відео у мережі.
– Побачила невеликий уривок, де показали, як плести, і «понеслося», – розповідає вона. – Зазвичай люди починають, пробують з дуже маленького кошика. А я легких шляхів не шукаю (усміхається. – ред). Я сплела відразу величезний квадратний кошик, який зберігає подушки і ковдри у батька в будинку досі. Перший кошик був трішки перекошений, нерівний, але я зробила це надзвичайно швидко – на одному диханні. І щиро пишалася цим, як, мабуть, і кожна людина, яка навчилася новому і відчула, що їй це подобається. А ще я була вражена, як таке диво виходить з простого паперу.
Щоправда, майстриню не влаштовувала якість її роботи. На її переконання, якщо робити що-небудь, то тільки добре. Тому почала вчитися.
– По крихтах збирала інформацію, дивилася майстер-класи, багато читала, розглядала роботи інших майстрів, – пригадує пані Люба. – І зараз продовжую вчитися постійно і вдосконалююсь. Спершу почала робити функціональні речі в техніці плетіння з чистого паперу для свого будинку, щоб створити затишок, адже для мене це дуже важливо. А згодом з’явилися перші замовлення.
Історія плетіння бере початок з далекого минулого. Люди виготовляли предмети побуту (кошики, постоли, інше) з вербової лози, прутів, соломи. Зазвичай, робили це не заради задоволення, а з гострої необхідності. Сьогодні ж для плетіння почали використовувати газетний папір і прикрашають цими речами свою оселю.
– Є люди, котрі вважають, якщо річ з паперу – значить вона недовговічна, – зазначає жінка. – Хочу всіх запевнити в зворотному. Трубочки туго скручені в багато-багато шарів паперу, виглядає це аналогічно будові дерева на зрізі. Всі ми знаємо, що папір виробляють з деревини, ось і виходить, що паперові трубочки – спроба запустити процес назад. Це досить трудомістка робота, і 100% ручна. Усі трубочки я власноруч скручую, фарбую, сушу, обробляю і з них плету виріб. Після ґрунтування і обробки виробу лаком – він стає міцним, твердим, вологотривким і довговічним. Використовую тільки якісний чистий газетний папір. Весь матеріал для забарвлення на водній основі. Ось чому всі мої кошики можна використовувати для харчових продуктів; сумки, дитячі візочки – вони абсолютно безпечні для дітей і домашніх тварин.
Любов Філик має безліч ідей для своїх нових творінь. Зізнається, інколи вони народжуються навіть серед ночі. І тоді важливо до ранку їх не забути. Майстриня плете кошики, оригінальні сумки у поєднанні з натуральною шкірою, дитячі колясочки, лежанки для домашніх улюбленців, різноманітні скриньки для речей, а також творить із паперу власні мрії та побажання замовників.
-Я люблю функціональні речі, тож створюю вироби, які не тільки прикрашають оселю, але й стають у пригоді. Серед ідей, які я хотіла б втілити в життя, – скриня з іграшками «Старовинні бажання» із сувоями побажань на майбутнє, камін-нічник з інсталяцією палаючого вогню та затишний плетений будиночок, який міг би бути як нічником, так і настільною лампою.
На створення одного виробу, залежно він його об’єму, розміру і складності, потрібно витратити від двох днів до тижня, або двох і більше.
– Плетіння – особлива робота, яка заспокоює і дарує особливу гармонію та задоволення – каже пані Люба. – Я плету з особливою любов’ю і душею та вкладаю у свої вироби частинку душі. Переконана, ці речі зберігають у собі тепло моїх рук. У кожної речі, навіть маленької, – своя історія!
