Тернопільський психолог Інна Моначин: «Переживайте – і з вами все буде гаразд!»
Тернопільський психолог Інна Моначин: «Переживайте – і з вами все буде гаразд!»

Тернопільський психолог Інна Моначин: «Переживайте – і з вами все буде гаразд!»

Коли в людей у житті важкий період, ми часто можемо почути від них фразу «Я так переживаю…» Врешті, ці слова ледь не кожен з нас говорить майже щодня, адже причин для переживань знаходиться багато. Що означає така фраза і наскільки вона є шкідливою чи корисною? Іншими словами, переживати – це добре чи погано? І що робити, аби переживання були нам на користь? Про це розповідає кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Тернопільського національного технічного університету Інна Моначин.

Знати «ворога» в лице

Переживання – це особливий вид активності, який допомагає долати різні критичні ситуації. Адже коли людина проходить через складні життєві події, вона торкається природи основних критичних ситуацій: стресу, фрустрації, конфлікту та кризи.

За їх допомогою можна розрізняти силу і різні переживання. Якими ж вони бувають і що, власне, коїться з організмом?

Стрес – найпростіша і, можна сказати, найлегша критична ситуація. Вона найчастіше присутня в житті людини. Наприклад, на вас накричали чи наступили на ногу – це стрес, але від цього нічого серйозного не трапиться. Хоча стрес може бути причиною багатьох розладів організму.

Наслідком стресу може бути депресія. Виділяють три стадії розвитку депресії, обумовленої стресом. На першій в людини буває підвищена чутливість, вона дратівлива, виникає безсоння. Друга стадія – психосоматична. Розвиваються серцево-судинні розлади, болі м’язів, внутрішніх органів, можливі статеві розлади. Третя – власне депресивна стадія. До симптомів попередніх двох додається ще й підсилення тривоги та зниження самооцінки.

Однак, ефекти напруги на стадії стресу можуть бути і позитивними. Людина може відчути підвищення працездатності й зростання сили емоцій. Не завжди однозначно можна оцінити напругу, яку переживає людина: шкідливо це чи корисно. Часто це стає зрозумілим, коли мине певний час.

Стрес чи криза?

Фрустрація – це вже складніша критична ситуація, яка супроводжується труднощами чи перешкодами для досягнення мети. Наприклад, ви чекаєте автобус, а водій навмисно проїжджає повз вас.

Фрустрації є різні: суспільно-соціальні (взаємодії між людьми), біологічні (здоров’я, старість), фізичні (позбавлення волі, вади), психологічні (агресивність).

Як правило, ситуація фрустрації породжує агресію. Конфлікт – особливий стан в стосунках між людьми, який супроводжується напруженням. Конфлікти є конструктивні, які ведуть до знаходження сенсу. І деструктивні, що ведуть до руйнації в стосунках, насильства, самотності і навіть смерті.

Криза – сильна критична ситуація, що характеризується відчуттям неможливості реалізувати цінності свого життя. Стан кризи виникає, коли не можна уникнути проблеми, або розв’язати її за короткий час. Криза може призводити до порушення соціально-психологічної адаптації людини.

Є затяжна і шокова криза. Непідготовлена людина до переживання криз впадає в шок. Переживання затяжної, хронічної кризи характерне тим, що спочатку людина справляється з стресами, але в кінці-кінців все зводиться до дезадаптації, страждань і навіть суїциду.

Чому корисно переживати?

У складних ситуаціях переживання людини виконує дуже важливу роботу. Внутрішню роботу організму, яка спрямована на пошук ресурсів для гармонійного життя.

Тож чому корисно переживати? Переживання – це процес, що поєднує в собі емоції та знання. Завдяки йому людина може зрозуміти сенс того, що відбувається. Адже під час криз ми переживаємо кризу власної системи цінностей. Завдання переживання полягає в пошуку нової ціннісної системи, завдяки якій можна було б надати сенс буттю, освітлити його, відкрити нові перспективи.

Отже, коли життя заходить у кут, впевнено можна сказати: «переживайте – і з вами все буде гаразд!».

Автор




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *