У Бережанській громаді відбувся урочистий ритуал підняття «Прапорів Надії» на підтримку безвісти зниклих та військовополонених захисників.
«Прапори Надії» є знаком віри, гідності та єдності українського народу в умовах війни, створені як візуальні коди спільної надії – повернення кожного українського воїна до своїх домівок. Стяги символізують підтримку та боротьбу за тих, хто перебуває у російському полоні чи має статус безвісти зниклого.
Під час церемонії дружини безвісти зниклих підняли «Прапори Надії», присутні виконали Державний Гімн України та хвилиною мовчання вшанували тих, хто віддав життя за свободу й незалежність держави. У спільній молитві, у кожному слові з священнослужителями звучала непохитна віра у справедливість і тиха, але сильна надія на щасливе повернення кожного додому.
До події долучилися представники громадськості, організацій, навчально-освітніх установ, закладів культури, родини зниклих безвісти та військовополонених громади та сусідніх громад.
Про важливість мети заходу та пам’яті виступили Катерина Войчишин, матір зниклого безвісти сина, та Валерій Налапко, підполковник, начальник групи цивільно-військового співробітництва Тернопільського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
«Підняття «Прапорів Надії» – це не лише символічний жест, а щоденне нагадування про відповідальність пам’ятати і підтримувати. Для родин – це знак підтримки та віри, для громади – нагода об’єднуватися навколо ідеї єдності, пам’яті та надії на мирне майбутнє.
Нехай світло нашої єдності береже тих, хто в дорозі, і тих, хто тримає небо над рідною землею.
Віримо. Молимось. Чекаємо», – написали у Бережанській міськраді.
Довідка
«Прапор Надії» – це біло-чорний стяг, який підіймають в Україні на знак підтримки та віри у повернення військовополонених і зниклих безвісти захисників. Ініціатива, започаткована захисником «Азовсталі» Сергієм Волинським у травні 2025 року, поширилася містами, символізуючи біль (чорний колір) та надію (білий колір).
«Між небом і землею» (блакитно-чорна стрічка та похідна символіка у вигляді прапора) — публічний символ осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, знак солідарності з їхніми родинами та елемент громадських і меморіальних акцій в Україні, спрямованих на привернення уваги до проблеми пошуку безвісти зниклих і повернення полонених.