У місті Кременці на Тернопільщині, у День української писемності та мови та напередодні Дня пам’яті святого Іова Почаївського, відкрили інклюзивно-ресурсний центр – комунальну установу міської ради, який стане другою домівкою для діток з інвалідністю та особливими освітніми потребами.
Головною мето ІРЦ є забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами віком від 2 до 18 років на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, а також в інших закладах освіти, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти шляхом проведення комплексної психологічно-педагогічної оцінки розвитку дитини, надання психологічно-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг та забезпечення їх системного кваліфікованого супроводу.
«У центрі допомогу отримуватимуть не лише діти, а й їхні батьки, адже їм ще важче, – каже Валентина – мама 13-річної Софійки, яка має інвалідність з дитинства. – Коли на світ з’являється така дитинка, батьки у паніці, вони не знають куди йти і що робити, як себе поводити. У такий момент дуже важливо, щоб поруч були саме такі фахівці, як у Кременецькому ІРЦ, які у потрібний момент скажуть: «ми вас розуміємо, ми з вами, ми вам допоможемо».
Слова вдячності з нагоди відкриття прозвучали сьогодні на адресу міського голови Кременця Олексія Ковальчука, депутатського корпусу, який підтримав відкриття центру, директора ІРЦ Діани Мельник, колективу Кременецького НВК «Гімназія – ЗОШ І ст.», керівництва району та усіх небайдужих людей, які долучилися до відкриття закладу.
«Нам ще багато потрібно зробити тут, але сьогодні закладено основу, – зазначив міський голова. – Ми маємо подбати про цих діток, бо шляхи Господні не звідані, й не знаємо що на кого чекає. Чужої біди не буває. Кременецький ІРЦ – це двері у звичайне, гарне життя для діток з особливими освітніми потребами. Тут вони розвиватимуться й зростатимуть як особистості. У світовій історії ми знаємо багатьох геніїв у науці та мистецтві, яких вважали хворими, але в результаті вони залишили по собі спадок більший, ніж будь-яка здорова людина. Людвіг ван Бетховен, Франклін Рузвальд, Стівен Хокінг – цей перелік можна продовжувати. Хто-знає кого через кілька років зможе випустити у світ наш ІРЦ».
У гостей спільного для всього міста свята впродовж заходу на очі наверталися сльози. Але це були сльози щастя, сльози надії, надії на краще. І це один з небагатьох випадків сьогодення, коли ця надія має під собою реальні підстави.
На завершення отці освятили Кременецький ІРЦ, а присутні мали нагоду ознайомити з його чудовим облаштування та на власні очі переконатися в тому, що діти з інвалідністю відтепер справді мають гідні умови для розвитку, повідомляє сайт міської ради.
