«Нова роль та ціна інформації в цифрову еру» – такою була тема чергового тренінгу від Українського кризового медіа-центру в межах програми USAID DOBRE. Журналісти з різних куточків України вивчали та моделювали правила поведінки в інтернет-просторі, де сьогодні, на жаль, маніпулювати стало дешево і доступно.
Про те, як безпечно користуватися цифровим інформаційним простором, регіональних журналістів із Тернопільської, Івано-Франківської, Чернігівської, Кіровоградської, Харківської, Чернівецької, Миколаївської та Запорізької областей навчала відеоблогерка, письменниця, авторка та ведуча програм із інформаційної гігієни Оксана Мороз.
Період трансформацій та його вплив на інформпростір. Штучний інтелект. Як збирають наші дані в обхід соцмереж, схема шахрайства. Медіа та «сміттярки». Які інформаційні операції використовує країна-агресор. Наслідки «хайпу» в медіа – тема тренінгу була насиченою і корисною для подальшої роботи журналістів та їхньої аудиторії.
Як зауважила Оксана Мороз, понад половина українців думають, що вміють відрізняти правду від брехні, проте насправді лише близько 8% можуть це зробити. У соцмережах немає фільтрів, що ефективно відсіяли б маніпуляції та брехню. А якщо згадати статистику, то фейки ширяться в шість разів швидше за правду.
А ще над фейками працюють спеціально навчені люди, які роблять їх переконливими, простими, барвистими, на що і купується більшість. За словами пані Оксани, тільки український сегмент Facebook налічує сотні тисяч ботів і сторінок-сміттярок, які успішно функціонують. Щоб їх виявити та заблокувати всіх, потрібно понад 200 років.
Отож, як не потрапити на гачок маніпуляторів та шахраїв у соцмережах? Як відрізнити правду від дезінформації? Як безпечно споживати інформацію? Яку роль виконують веселі тести й емоційні фото, які нині користувачі мереж охоче коментують та поширюють?
Разом із тренеркою Оксаною Мороз журналісти шукали відповіді на ці запитання, практично тестуючи базові правила поведінки в інтернет-просторі. Наприклад:
* Якщо товар пропонують безкоштовно, значить, товар – це ми, адже заплатимо за нього своїми даними: від персональних до поведінкових. Якщо ми не платимо грошима (а часто – навіть якщо й платимо), цифрові платформи беруть з нас іншу «валюту»: наприклад, нашу увагу. Що більше часу ми проводимо в соціальних мережах, то більше можна показати нам реклами, більше шансів нами маніпулювати.
Використовують наші особисті дані та емоції, створюючи з них наш цифровий портрет. Він і лягає в основу персоналізованих повідомлень, що змінюють наше мислення та поведінку. Людина думає, що отримує безкоштовну розвагу, щось цікаве чи корисне, а натомість щедро ділиться даними про себе та своїх друзів.
* Українці вірять сумнівним джерелам та магічним пігулкам, а не спеціалістам та інституціям, шукаючи просте розв’язання складних проблем, що ніби без зусиль дасть бажаний результат. Чому не можна підсідати на цей інформаційний гачок?
* Періодично слід здійснювати аудит своєї інформаційної «бульбашки», що інколи суттєво викривляє нашу реальність, фактично замінюючи її собою.
* Небезпечно брати участь у різноманітних онлайн-флешмобах, тестах, поширювати завідомо маніпуляційні інформацію та зображення – це грає на руку шахраям та маніпуляторам.
* За жодних обставин не можна натискати на невідомі чи сумнівні посилання, навіть пересланих від добре знайомих людей.
* Слід дотримуватися цифрової безпеки: встановити менеджер паролів для генерації та зберігання надійних паролів для своїх акаунтів; користуватися лише ліцензійним програмним забезпеченням; здійснювати фінансові операції лише з власних гаджетів; не користуватися жодними російськими програмами…
Оксана Мороз також зазначила, що правила поведінки в інтернеті постійно змінюються, адже шахраї та маніпулятори теж знаходять нові види «гачків» для досягнення своїх цілей. Словом, аби не попасти на гачок маніпуляторів, не варто пхати пальці в інформаційні розетки. «Найкраща реакція – ігнорування. Це – не лайкати, не коментувати, не поширювати…»
Такі тренінги дуже важливі в роботі українських медіа, оскільки інформаційні операції ворога постійно змінюються, в тому числі для посилення певних настроїв у нашому суспільстві. Якщо додати до цього, що Україна – своєрідний полігон, на якому випробовують інформаційну зброю, то ситуація стане геть сумною. Проте не безнадійною, бо коли ми це розуміємо, то можемо правила гри змінювати. І завдання журналістів – не тільки самим дотримуватися інформаційної гігієни, а й навчити цьому свої аудиторії.
*У тексті використані матеріали тренінгу та з книги Оксани Мороз «Як не стати овочем».
Зіна КУШНІРУК, редакторка видання «Наш ДЕНЬ».
