Стримати заробітчанський потік влада не може. Бо в обіцяне покращення люди не вірять. Водночас, у владі, мабуть, розуміють: заробітчанські гроші допомагають «підтримувати штани» вітчизняній економіці.
Деякі роботодавці почали підвищувати українцям платню. Але це поки ситуації не рятує. І, взагалі, чимало українців, зокрема з тих, що працюють поза межами Батьківщини, хотіли б назавжди осісти за кордоном. Навчати там дітей…
Зараз, приміром, усе більше українців бажають залишитися жити в Польщі. Частка наших співвітчизників, яка хоче оселитися в країні-сусідці, зросла на третину, порівняно з минулим роком, свідчать результати дослідження «Українці на польському ринку праці: досвід, виклики та перспективи. Звіт EWL», передає «Польське радіо». Із цієї третини – понад 40 відсотків має вищу та неповну вищу освіту.
Серед аргументів на користь життя в Польщі українці називають: вищу якість життя, гарні заробітки, ліпші перспективи для дітей. І майже дві третини громадян України, які працюють у Польщі та обмірковують можливість залишитися там, планують перевезти туди свої сім’ї.
Ще один цікавий нюанс: більшість наших заробітчан уже не влаштовують польські зарплати. За результатами опитування, проведеного Фондом підтримки мігрантів, українці очікують платню, вищу за польську «мінімалку». Значна частина працівників хотіли б отримувати 13-20 злотих за 1 годину (82-126 гривень).
Крім того, трудові мігранти з України розраховують у майбутньому на такі соціальні гарантії від роботодавців: безкоштовне житло; премії; медичні послуги; безкоштовний мобільний зв’язок. Де такі блага знайти на вітчизняному ринку праці?
А тим часом при нинішніх цінах і тарифах шокує рідний прожитковий мінімум. Згідно з проектом бюджету-2020, він складатиме з 1 січня 2027 гривень на місяць. Вижити на цей мінімум – нереально.
У федерації профспілок України провели незалежний підрахунок прожиткового мінімуму і середньої зарплати. «Поклали» до кошика все те, що передбачено конвенціями міжнародної організації торгівлі та міжнародної організації праці. Тож, за розрахунками, прожитковий мінімум мав би сягати 5600 гривень. А мінімальна платня – на рівні 7700 гривень. Ряд експертів та економістів також схильні вважати ці цифри доречними. Проте в Мінфіні порахували: якщо вони в бюджет закладуть реальний прожитковий мінімум, то кошторис країни просто «рухне».
…Експерти ж у наступному році очікують на нову хвилю трудової міграції. Через те, що відкривається ринок працевлаштування з Німеччиною, ймовірно, туди подадуться немало українців.
Це навіть трохи лякає польських роботодавців. Бо в Німеччині зарплати значно вищі. Тож 20-25 відсотків наших співвітчизників, які працюють у Польщі, мають намір переїхати працювати в Німеччину. Не без того, що якась частка наших заробітчан захоче назавжди осісти в цій європейській країні.
Тому обіцянки політиків щодо повернення заробітчан додому – популізм. Люди, які отримують за кордоном гарну платню, не підуть вдома працювати на малі гроші. Це – по-перше. А, по-друге, що, скажімо, в Тернополі активно будується, крім житлових будинків?
Щоб країна та її громадяни були заможними, треба повноцінно розвивати економіку. А в нас – що? Працює декілька галузей. Як зазначив економіст Андрій Новак, «така система підходить для карликових держав. Україна має найбільшу територію в Європі. Наша базова мета – Китай у центрі Європи. Маємо виробляти все. 28 років тому Україна виробляла від голки – до космічних кораблів. Ми втратили всі потужності. Навіть 95 відсотків одягу на ринку – імпортованого».
До речі, в Кабміні запропонували збільшити закладений в держбюджеті прожитковий мінімум удвічі – до 4,5 тисяч гривень, заявила представник уряду у Верховній Раді Ірина Верещук. І додала, що «справа залишається за малим» – знайти для цього гроші і реально побачити їх в бюджеті.
