Яким Тернопілля побачили хмельницькі журналісти: урочище Червоне, найгарніші замкові руїни та найвищий водоспад… (ФОТО, ВІДЕО)

На півдні Тернопільської області є дуже гарне місце, варте уваги кожного мандрівника.
Журналіст видання “Є” Ксенія Жужа ділиться своїми враженнями після прес-туру Тернопіллям “Україна очима редактора”.
Як на мене (і з цією думкою погодяться чимало мандрівників), урочище Червоне, що на півдні Тернопільської області, – одне з найгарніших місць України. Тут в неймовірній гармонії поєдналася краса природи і залишки людської діяльності. Люди тут селилися здавна (тут були знайдені залишки давнього поселення із жертовним каменем), і їх цілком можна зрозуміти. Адже ця краса надихає!

Єдине, що в останні роки суттєво псує гармонію урочища Червоного, – це надмірна присутність людей. Влітку туристи на автомобілях їдуть сюди у великій кількості (звісно, їх можна зрозуміти, багато людей хоче побачити цю красу).У наші дні два головних об‘єкти урочища, що привертають увагу подорожніх, – це залишки Червоногородського палацу та мальовничий Джуринський водоспад. На щастя, палац мало цікавить більшість обивателів, тому тут навіть у розпал літнього сезону тихо і малолюдно. А от водоспад у теплі літні дні перетворюється у справжній атракціон. Вздовж річки стоять намети та облаштовані цілі кемпінги, тут продають їжу, сувеніри, навіть є батути! А біля водоспаду іноді утворюється черга, стільки охочих приїздить спробувати на своїх спинах природне джакузі.

«Є романтики, які кажуть, що тут впала літаюча тарілка і утворилася величезна кругла яма у Землі. Або це був величезний метеорит. Зрештою тут знайшли залишки неземних металів, але в дуже малій кількості. Можливо, впало кілька дрібних метеоритів. Швидше за все урочище утворилося завдяки водам у ті часи, коли формувалися русла річок», – розповідає краєзнавець та екскурсовод Оксана Ленчук.

Вид на руїни Червоногородського палацу зверху.

Ще на під‘їзді до урочища можна помітити замкові руїни, які височіють посеред нього на невеликому пагорбі. Тут варто зупинитися, щоб насолодитися краєвидом і зробити знамениту панораму урочища.

До речі, в‘їзд на його територію платний – 20-50 грн з автомобіля залежно від його габаритів. Таким чином комунальники намагаються відшкодувати кошти за вивіз сміття, яке туристи, на жаль, часто залишають після себе. Тому дуже прошу усіх мандрівників і туристів прибирати за собою, дбайливо ставитися до природи! Вона віддячить нам сповна.

Історію Червоногорода – одного з найдавніших міст Поділля, якого тепер не існує, можна почитати у багатьох джерелах. Аналогічно можна дізнатися і про місцевий замок. А ми згадаємо лише деякі моменти.

«Правдивої історії виникнення замку немає. В Польському географічному словнику є запис, що в ІХ-ХІ століттях руські князі мали тут свій замочок, використовували його при виїздах на полювання, – розповідає Оксана Ленчук. –
Пізніша історія Червоногороду дуже пов‘язана з історією Кам‘янця-Подільського, і всі перипетії, що були з ним, торкалися і нашого містечка. Воно також належало князям Коріатовичам».

Перший замок був дерев‘яним, і лише у ХVІІ столітті тут збудували кам‘яну твердиню. До речі, руїни двох веж і костелу, які ми бачимо, це вже руїни палацу, збудованого на місці замку. А від нього залишилися тільки підвальні приміщення і фундаменти під вежами.\

Тривалий час місто було повітовим центром, адже активно розвивалося. А останні власники князі Любомирські, зокрема княгиня Марія-Єлеонора, підтримували палац у жилому стані аж до 1938 року. Тут вирощували нові дерева, акліматизували їх до місцевих умов.

До речі, в урочищі і наверху різний температурний режим. Внизу весна приходить на 20 днів раніше, а тому і раніше зацвітають квіти. Схили червоного кольору, а такі вони завдяки червоним гірським породам, акумулюють тепло, і тут значно тепліше.

«В інтернеті ходять розповіді, що замок розібрали у радянські часи з ініціативи місцевого сільського голови. Але це не правда. Він не хотів його розбирати і тягнув до останнього, а коли це сталося, зліг з інфарктом. До того ж тут був кар‘єр, а тому каміння для будівництва було достатньо», – каже пані Оксана.

Якщо одна башта більш-менш зберегла первісну форму, друга добряче обвалилася.

До речі, у наші дні біля палацу функціонує дитячий табір. А тому влітку, коли у таборі є діти, йти до руїн слід не через територію табору, а варто обійти її стежкою вздовж паркану.

Неподалік від палацу несе свої води річка Джурин, яка скоро впадає у Дністер. А тут вона утворює найвищий водоспад на рівнинній Україні, висота каскадів якого становить 16 метрів.

Джуринський водоспад вважається найвищим на рівнинній Україні.

«Іноді з водопадом виникають казуси. А все через те, що його називають по-різному: Джуринський (від назви річки), Нирківський (поряд село Нирків) або Червоногородський (від назви давнього поселення). І туристи іноді хочуть замовити екскурсію на одразу три водоспади. Доводиться пояснювати, що це все один і той же водоспад», – розповідає екскурсовод.

За її словами, існує декілька версій виникнення Джуринського водоспаду. Тривалий час найпопулярнішою була легенда про те, як волохи і турки прийшли брати облогою замок, адже дізналися, що володарі зібрали податі і зберігають велику суму грошей. Однак взяти його не змогли, а тому підірвали скелю, і у річки утворилося нове русло з водоспадом.

«Можливо, що водоспад з‘явився сам по собі. А можливо, Понінські, коли стали власниками цих земель і збудували палац як своє родове гніздо, вирішили прикрасити його парком і водоспадом. А можливо, їм була потрібна швидка вода для млина», – розповідає Оксана Ленчук.

До речі, біля водоспаду є джерело зі смачною, і як кажуть місцеві, дуже корисною водою. Вона дуже добра для нирок (недарма село поряд називають Нирків) і похмілля знімає дуже добре.

Як добратися до Червногорода (урочища Червоного)

Від Хмельницького до села Нирків (найближчий населений пункт до водоспаду і палацу) близько 150 км на південний захід.

У Ниркові слід буде спуститися серпантинною дорогою донизу (їдьте обережно, а в дощ чи великим автобусам краще взагалі не спускатися!), і ви опинитися біля дитячого табору. Наліво замок, направо і вниз – водоспад.