На півдні Тернопільської області є дуже гарне місце, варте уваги кожного мандрівника.
Журналіст видання “Є” Ксенія Жужа ділиться своїми враженнями після прес-туру Тернопіллям “Україна очима редактора”.
Як на мене (і з цією думкою погодяться чимало мандрівників), урочище Червоне, що на півдні Тернопільської області, – одне з найгарніших місць України. Тут в неймовірній гармонії поєдналася краса природи і залишки людської діяльності. Люди тут селилися здавна (тут були знайдені залишки давнього поселення із жертовним каменем), і їх цілком можна зрозуміти. Адже ця краса надихає!
«Є романтики, які кажуть, що тут впала літаюча тарілка і утворилася величезна кругла яма у Землі. Або це був величезний метеорит. Зрештою тут знайшли залишки неземних металів, але в дуже малій кількості. Можливо, впало кілька дрібних метеоритів. Швидше за все урочище утворилося завдяки водам у ті часи, коли формувалися русла річок», – розповідає краєзнавець та екскурсовод Оксана Ленчук.
Ще на під‘їзді до урочища можна помітити замкові руїни, які височіють посеред нього на невеликому пагорбі. Тут варто зупинитися, щоб насолодитися краєвидом і зробити знамениту панораму урочища.
До речі, в‘їзд на його територію платний – 20-50 грн з автомобіля залежно від його габаритів. Таким чином комунальники намагаються відшкодувати кошти за вивіз сміття, яке туристи, на жаль, часто залишають після себе. Тому дуже прошу усіх мандрівників і туристів прибирати за собою, дбайливо ставитися до природи! Вона віддячить нам сповна.
Історію Червоногорода – одного з найдавніших міст Поділля, якого тепер не існує, можна почитати у багатьох джерелах. Аналогічно можна дізнатися і про місцевий замок. А ми згадаємо лише деякі моменти.
«Правдивої історії виникнення замку немає. В Польському географічному словнику є запис, що в ІХ-ХІ століттях руські князі мали тут свій замочок, використовували його при виїздах на полювання, – розповідає Оксана Ленчук. –
Пізніша історія Червоногороду дуже пов‘язана з історією Кам‘янця-Подільського, і всі перипетії, що були з ним, торкалися і нашого містечка. Воно також належало князям Коріатовичам».
Перший замок був дерев‘яним, і лише у ХVІІ столітті тут збудували кам‘яну твердиню. До речі, руїни двох веж і костелу, які ми бачимо, це вже руїни палацу, збудованого на місці замку. А від нього залишилися тільки підвальні приміщення і фундаменти під вежами.\
Тривалий час місто було повітовим центром, адже активно розвивалося. А останні власники князі Любомирські, зокрема княгиня Марія-Єлеонора, підтримували палац у жилому стані аж до 1938 року. Тут вирощували нові дерева, акліматизували їх до місцевих умов.
До речі, в урочищі і наверху різний температурний режим. Внизу весна приходить на 20 днів раніше, а тому і раніше зацвітають квіти. Схили червоного кольору, а такі вони завдяки червоним гірським породам, акумулюють тепло, і тут значно тепліше.
«В інтернеті ходять розповіді, що замок розібрали у радянські часи з ініціативи місцевого сільського голови. Але це не правда. Він не хотів його розбирати і тягнув до останнього, а коли це сталося, зліг з інфарктом. До того ж тут був кар‘єр, а тому каміння для будівництва було достатньо», – каже пані Оксана.
Якщо одна башта більш-менш зберегла первісну форму, друга добряче обвалилася.
До речі, у наші дні біля палацу функціонує дитячий табір. А тому влітку, коли у таборі є діти, йти до руїн слід не через територію табору, а варто обійти її стежкою вздовж паркану.
Неподалік від палацу несе свої води річка Джурин, яка скоро впадає у Дністер. А тут вона утворює найвищий водоспад на рівнинній Україні, висота каскадів якого становить 16 метрів.
«Іноді з водопадом виникають казуси. А все через те, що його називають по-різному: Джуринський (від назви річки), Нирківський (поряд село Нирків) або Червоногородський (від назви давнього поселення). І туристи іноді хочуть замовити екскурсію на одразу три водоспади. Доводиться пояснювати, що це все один і той же водоспад», – розповідає екскурсовод.
За її словами, існує декілька версій виникнення Джуринського водоспаду. Тривалий час найпопулярнішою була легенда про те, як волохи і турки прийшли брати облогою замок, адже дізналися, що володарі зібрали податі і зберігають велику суму грошей. Однак взяти його не змогли, а тому підірвали скелю, і у річки утворилося нове русло з водоспадом.
«Можливо, що водоспад з‘явився сам по собі. А можливо, Понінські, коли стали власниками цих земель і збудували палац як своє родове гніздо, вирішили прикрасити його парком і водоспадом. А можливо, їм була потрібна швидка вода для млина», – розповідає Оксана Ленчук.
До речі, біля водоспаду є джерело зі смачною, і як кажуть місцеві, дуже корисною водою. Вона дуже добра для нирок (недарма село поряд називають Нирків) і похмілля знімає дуже добре.
Як добратися до Червногорода (урочища Червоного)
Від Хмельницького до села Нирків (найближчий населений пункт до водоспаду і палацу) близько 150 км на південний захід.
У Ниркові слід буде спуститися серпантинною дорогою донизу (їдьте обережно, а в дощ чи великим автобусам краще взагалі не спускатися!), і ви опинитися біля дитячого табору. Наліво замок, направо і вниз – водоспад.
