Крим уже два роки під російською окупацією. Ще у 2013-у Путін готувався захопити півострів. А згодом й інші українські території. Росія створювала у Криму антиукраїнські організації, суспільні рухи, громадські організації. Не оминав увагою Кремль у цьому сенсі й східні регіони. Українська влада не втручалася.
І коли «зелені чоловічки» блокували українських військових у частинах ЗСУ, стало зрозуміло: це не кримська «самооборона», а російські «визволителі». Щоправда, без шевронів.
В анексії Криму брали участь 70 тисяч російських силовиків. Це, зокрема 12 тисяч військовослужбовців, решта – співробітники МВС, ФСБ, МНС та представники інших структур, повідомили в українському Міноборони.
Україна окупантів у Криму вогнем не зустріла. Представники США та Німеччини вмовляли українську владу не починати активних воєнних дій, іншими словами, забороняли Україні воювати за Крим. Про це йдеться в оприлюдненій стенограмі історичного засідання Ради національної безпеки та оборони України 28 лютого 2014 року. «Інформація, яка надходить по наших каналах, повністю підтверджує готовність Росії до введення військ, які концентруються уздовж нашого кордону. І американці, і німці – всі в один голос просять нас не починати ніяких активних дій, бо, за даними їхніх розвідок, Путін використає це для початку широкомасштабного сухопутного вторгнення… Ми маємо почути західних партнерів, а їм потрібен час для прийняття рішень», – заявив на засіданні Валентин Наливайченко, який у той час очолював Службу безпеки.
Із документа дворічної давності випливає: якби навіть Україна тоді хотіла відповісти агресору вогнем, їй це успішно навряд чи вдалося б. Найперше тому, що армія була майже не боєздатною – налічувалося близько п’яти тисяч військовослужбовців. На цьому, принаймні, наголошували чи не всі учасники засідання РНБО.
Тодішній секретар Ради нацбезпеки Андрій Парубій пропонував «вимагати від гарантів нашої недоторканності та цілісності за Будапештським меморандумом виконати свої обов’язки». «Наші стратегічні партнери мають потужний військовий потенціал і їхня присутність в Чорному морі була б стабілізуючим фактором» – сказав він.
Арсеній Яценюк, який тоді також був прем’єром, у своєму виступі, зокрема зазначив щодо «стратегічних партнерів»: «Шкода, що два кораблі шостого флоту Сполучених Штатів покинули Чорне море… Ми звернемось до наших партнерів з метою забезпечення миру і стабільності в Чорноморському регіоні. Я сьогодні переговорив з віце-президентом Сполучених Штатів Америки з цього питання. У них поки що немає позиції».
На порядку денному постало питання про введення воєнного стану в зв’язку з агресивною поведінкою Кремля. За це проголосував лише один член РНБО – тодішній голова Верховної Ради та в.о. президента Олександр Турчинов.
Зі стенограми випливає, що під час засідання РНБО відбулась перепалка між Турчиновим і лідером «Батьківщини» Юлією Тимошенко. Вона була присутня на засіданні, хоча не входила до складу Ради Нацбезпеки.
Тимошенко закликала в жодному випадку не вводити воєнний стан в країні. «Ми повинні сьогодні благати все міжнародне співтовариство стати на захист України. Це наша єдина надія. Жоден танк не повинен виїхати з казарми, жоден солдат не повинен підняти зброю, тому що це буде означати програш. Ніякого воєнного стану і активізації наших військ! Ми маємо стати самою мирною нацією на планеті, просто поводити себе, як голуби миру», – наводяться слова лідерки «Батьківщини» у стенограмі. Тимошенко пропонувала запросити лідерів європейських країн на мирний саміт у Київ або Крим. Задіяти всі дипломатичні зв’язки. Писати звернення в ООН, НАТО, США, аби ті ввели миротворчі війська.
Турчинов, натомість, наполягав на повній мобілізації та перекиданні військ на Південь і Схід. «Якщо зважити рівень готовності російських військ на наших східних кордонах, то ми маємо зробити все, аби бути спроможними захищатися. Росіяни будуть рахуватися лише з сильними. Нам потрібна повна мобілізація країни, необхідно почати негайно перекидати наявні війська з Центру та Заходу на Схід та Південь. Це життєво необхідно!», – наголосив він.
«Ви уявляєте, що почнеться в країні, якщо танки та БТРи почнуть їхати вулицями міст? Це спровокує масову паніку», – сказала на те Юлія Тимошенко.
Турчинов відповів: «Ще більша паніка буде, коли на Хрещатику будуть російські танки. Ми мусимо зробити все для того, аби бути спроможними захищатися, в тому числі і самотужки, якщо не дочекаємось військової допомоги від Заходу. А для цього потрібно діяти. Тому я не можу не поставити на голосування РНБО рішення про запровадження в країні воєнного стану». «За» проголосував лише він один.
Напередодні оприлюднення стенограми РНБО від 28 лютого 2014 року Юлія Тимошенко просила президента не робити цього. Про це на своїй сторінці у «Facebook» написав блогер Сергій Іванов, повідомляє «Газета по-українськи». «Тимошенко намагалася всіляко перешкоджати публікації цієї стенограми. Вона кілька разів телефонувала Порошенкові, вимагаючи не розсекречувати її… Друг і адвокат Тимошенко Сергій Власенко телефонував Сергієві Пашинському – за всяку ціну переконати Турчинова і Порошенка заховати стенограму», – написав Іванов.
…Європа і США не стали «голубами миру» для України: ми втратили Крим і отримали війну на Сході. Роль Будапештського меморандуму – нульова. Стратегічні партнери летальної зброї не надали, аби не дратувати Путіна. Захід анексії Криму не визнає, проте воліє все рідше торкатися цієї теми. Прем’єр Арсеній Яценюк обіцяє: «Крим повернеться до складу України ще за нашого життя». Взагалі, українські політики полюбляють шаманити над поверненням півострова під час численних телешоу та інтерв’ю – адже ці «глибокодумні» роздуми ні до чого не зобов’язують.
А півострів, тим часом, занепадає. Як і все, куди ступає нога російського «визволителя».
Ольга ЧОРНА.
