Загублений світ у лісах Тернопільщини: працівники Національного природного парку “Кременецькі гори” створили незвичні маршрути для знайомства з дикою природою (фото)

Загублений світ у лісах Тернопільщини: працівники Національного природного парку “Кременецькі гори” створили незвичні маршрути для знайомства з дикою природою (фото)

Не надто люблю порівняння в стилі “Одеська Італія”, “Херсонська Сахара”, “Заліщицька Швейцарія”. Ми наче самі не віримо в цінність близького, того, що поруч. Тому додаємо назву якоїсь із закордонних дивовиж, аби переконати себе, що і в нас є щось прекрасне. Однак, поки внутрішній туризм в Україні лише набирає популярності, на думку все одно напрошуються порівняння. Наприклад, коли звертаєш з дороги серед звичних українських сіл на Тернопільщині та потрапляєш в атмосферу майже первозданної природи. І в голові само собою вигулькує: “О Боже, я ніби в джунглях якоїсь Амазонії”.

Відчути себе наодинці зі світом і водночас у його теплих обіймах можна, поїхавши всього на день у Національний природний парк “Кременецькі гори”. Бо крім відомої гори Бони й ботанічного саду, в околицях Кременця збереглися справжні оази дикої природи. Завдяки піклуванню працівників парку на його території і зараз ростуть ліси, які не знають жодного людського втручання.

Таких на планеті залишилося небагато, і вони справді розташовані здебільшого там, куди важко дістатися – у тій же Амазонії. Або у лісах кременецького природного парку. Так і хочеться написати – куди не ступала нога людини. Але ні, таки ступала. І зараз прогулятися найцікавішими місцями парку можна з комфортом, навіть разом із дітьми. Працівники парку облаштували кілька цікавезних екологічних маршрутів. Двома з них минулого тижня провели журналістів всеукраїнських і місцевих ЗМІ. І запрошують усіх охочих. Отож, вирушаємо…

До чистих джерел

Найбільш “дикий” маршрут починається біля траси між Кременцем і Почаєвом. Їдемо з Кременця автошляхом, який місцеві називають “дорогою на села”. Узбіччя заросло високою пишною рослиною жовтого кольору. Наша екскурсоводка Оксана Тимошенко, начальниця відділу екологічної та освітньої роботи природного парку, розповідає: це золотарник канадський – чужорідний для української флори вид, який захоплює все нові й нові території.

– Відколи подорожі між континентами стали доступні для багатьох людей, з’явилося багато таких чужорідних видів, – каже вона. – Деякі з них є агресивними, тобто відбирають у місцевих видів ареал їхнього зростання. Для Кременецьких гір дуже агресивною є сосна звичайна. На початку 20 століття й у післявоєнний період цими деревами засадили всі вільні схили на Кременеччині. Сосна добре росла, і потім її продавали за непогані гроші. Але виявилося, що вона розносить своє насіння з вітром і всюди, де може зачепитися в ґрунт, проростає. Ще одна схожа рослина, напрочуд агресивна – борщівник Сосновського. Він був завезений на корм для тварин, а виявився взагалі отруйним. Від нього постраждав не один десяток людей в Україні. Але програми зі знищення борщівника нема, і не в усіх областях його навіть визнано агресивним видом.

За цікавою розповіддю не помічаємо, що вже прибули до місця призначення. Початок маршруту видно з дороги – на цьому місці працівники парку встановили великий інформаційний стенд.

Нас зустрічає Олександр Іщук. Чоловік теж працює у заповіднику і розповідає: якраз завершують облаштовувати екологічну стежку. Її довжина – близько 3 кілометрів. А назва – “До чистих джерел” – пов’язана з тим, що у цьому лісовому масиві справді дзюркочуть численні струмочки.

– Цей маршрут запрошує на зустріч з каскадом із 8 джерел, одне з яких впорядковане та обладнане як місце відпочинку, – розповідає він. – Тут рай для птахів і творчих мандрівників. А рослинний світ цієї місцевості здивує найвибагливіших туристів.

Олександр Іщук зауважує: місцеві жителі називали цю територію Долиною 9 криниць. Облаштовуючи маршрут, працівники парку знайшли, крім уже виявлених 8 джерел, й інші. Зараз відоме місце витоку аж 13 струмків. Припускають, що їх може бути й більше.

Вздовж маршруту в землі зроблені сходинки на підйомах і спусках, а також поручні над крутими схилами. А два джерела перетворили ще й на водопої для місцевих тварин.

Довкіл стежки можна спостерігати наче кіношні пейзажі. На полянах росте папороть. Жартуємо: треба зробити селфі з часів “Юрського періоду”. У дуплах дерев помічаємо поросль грибів. Між деревами натягнуті тонкі павутинки, у які ловиться світло. По всьому маршруту лежать повалені дерева. Наші провідники розповідають: у цій місцевості природа повертається до свого первозданного стану.

Чому висихають річки і до чого тут мертві дерева

– Ще рік-два – і воно стане гумусом, – Оксана Ракушняк показує на струхлявіле дерево, яке лежить вздовж нашого маршруту. – На території парку ми залишаємо їх у природному стані, хіба трохи відсовуємо, якщо загороджують стежку. Не всі знають, що дає таке мертве дерево, залишене у лісі. Найперше – воно є елементом харчового ланцюга живлення. Пам’ятаєте, ще зі школи вчили, що для того, аби наверху були людина, кит, ведмідь, має все починатися з найменшого – гриба, комахи, бактерії. Наприклад, у природі життя більшості грибів і комах залежить від наявності мертвої деревини. В одному випадку вона є будинком, в іншому – засобом отримання вологи. Там, де в лісі багато мертвих дерев, ґрунтові води ніколи не опускаються. Таке дерево утримує в собі багато вологи. Навіть у посуху в ньому завжди буде вода. Якщо ми хочемо, щоб в нас не настала пустеля, то мусимо в лісі лишати мертві дерева.

Де пишуть вірші поети

Всього у природному парку розробили 8 еколого-туристичних маршрутів. Серед них – “Гора Божа”, “Гора Замкова”,  “Данилова гора”, “Гора Уніас”, “Гора Вовча”, “До Дівочих скель”.

Ми знайомимося ще з одним – стежкою “Скелі Юліуша Словацького”. Ідемо мальовничою доріжкою в лісі до стрімких сірих скель, які вигулькують серед дерев. Для Тернопілля – унікальне видовище. Розташовані скелі на околиці Кременця. Сягають у висоту 10-12 метрів. Процес вивітрювання надав їм оригінальних форм і своєрідної краси.

Стежка тягнеться кілька кілометрів і починається обіч траси, недалеко від адмінбудівлі Національного парку. Вже за кілька хвилин не чутно ні шуму машин, ні звуків господарської діяльності, лише співи пташок і шелест дерев.

За переказами, тутешні скелі були улюбленим місцем відпочинку видатного польського поета Юліуша Словацького, який народився у Кременці. А згодом, хоч і жив за межами України, часто сюди приїжджав погостювати. Нині в містечку похована мама поета, якій він все своє життя присвячував вірші.

Як організувати мандрівку?

Подорож до Кременця можна спланувати як на один, так і на кілька днів. А пройтися екологічними стежками – самостійно або ж замовити екскурсію у Національному природному парку “Кременецькі гори”. Телефон екскурсовода – 097 864 8692.

Гід розкаже цікавинки про тварин і птахів, які водяться на цій території (що пташине молоко – не міф, і припутень, що живе в місцевих лісах, саме так і вигодовує своїх пташенят; що дятел може почухати своїм довгим язиком пупець, а білки пухнастим хвостиком узимку вкриваються). Окрім того, мандрівникам підкажуть, як краще спланувати маршрут і які ще місця відвідати.

– Площа нашого парку сягає понад 6950 гектарів, – розповідає директор природного парку Микола Штогрин. – Тут є понад 450 видів тварин, з яких до Червоної книги віднесені більше чотирьох десятків. Флора парку – це понад 1180 видів рослин, майже сто – раритетні.

Прогулятися “джунглями”, відчути натхнення на скелях Словацького, послухати спів пташок. А за бажання – замовити екстремальний спуск на унікальній санній трасі біля Кременця (навіть влітку тут можна прокататися із вітерцем). Або – політати на параплані. Кременецькі гори – дивовижні. Але переконайтесь у цьому самі.

Антоніна БРИК.

“Наш ДЕНЬ” вдячний за організацію мандрівки управлінню туризму Тернопільської ОДА.

 

 

 

журналіст, газета "Наш ДЕНЬ"






Loading...



Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

shares