Він повернувся навіки додому у день народження свого батька. Самому ж Володимиру 31 липня мало б виповнитися лише 32 роки. Але російські окупанти забрали молоде життя. Без люблячого чоловіка залишилася дружина Ірина, осиротіли без доброго татка дві донечки – десятирічна Юля і 4-річна Вероніка. Ніколи уже не обіймуть свого сина мама Лариса і тато Богдан…
Володимир Левицький загинув 9 липня внаслідок ракетного обстрілу міста Часів Яр, що на Донеччині.
Як розказала голова Більче-Золотецької сільської територіальної громади Галина Огородник, воїн уже мав бойовий досвід – він захищав Україну під час перших хвиль мобілізації. Тоді його не було вдома майже два роки. Коли почалася повномасштабна війна, Володимир, не задумуючись, пішов у військкомат.
Пані Галина зауважує, що в селі досі не можуть повірити, що їхнього Володі уже нема. Адже чоловік був дуже добрим, відповідальним. Працював електриком у Більче-Золотецькій обласній лікарні реабілітації.
– Ніколи не відмовляв нікому у допомозі. Привітний, усміхнений, уважний… Не раз сама просила полагодити електрику чи то в школі, чи в дитсадку. Володя був депутатом сільської ради. Не уявляю, як провести сесію тепер без нього. Щирі співчуття родині, бо то дуже велике горе, – каже Галина Огородник.
Того дня, 9 липня, Володимир десь біля 18-ї години ще телефонував дружині. А кількома годинами пізніше мужнього воїна не стало…
«Страшна звістка облетіла нашу громаду…
Більче-Золоте зустріло свого Героя Володимира Левицького. Тяжко, сумно, страшно…
Плаче село, ридає засмучена родина…
Повернувся Володимир додому в день народження свого батька, не дочекавши декілька днів до своїх 32… На жаль , ми втратили хорошого односельчанина, турботливого чоловіка, батька, сина, активного сільського депутата.
Ми глибоко співчуваємо рідним Володимира Левицького .
Нехай Господь Бог допомагає вам перенести цю важку втрату», – написали на сторінці Більче-Золотецька сільської громади.
Сумують за Володимиром у лікарні, де він працював:
«Адміністрація, профспілковий комітет та колектив КНП “Більче-Золотецька обласна лікарня реабілітації імені В.Г.Вершигори” ТОР разом з родиною у цей складний час розділяє сум втрати Героя та висловлює щирі співчуття сім’ї та близьким Володимира Левицького, нашого працівника електромонтера. Молимося та сумуємо разом з вами, поділяємо ваше горе, підтримуємо вас у годину скорботи.
Світла пам’ять та Царство Небесне Вічна пам’ять Герою України…»
15 липня на подвір’ї рідної домівки Володимира Левицького зібралися сотні людей: рідні, близькі, друзі, знайомі, бойові побратими, сусіди, односельці, земляки. Щоб провести українського захисника в останню дорогу. Та вклонитися його мужності і відвазі.
У Більче-Золотецькій громаді за загиблим Героєм оголошено чотириденну жалобу – від 13 до 16 липня.
Вічна пам’ять Герою! Пам’ятаймо, якою ціною дається наша перемога…
