На лучно-степових трав’янистих схилах природного заповідника «Медобори» ранньою весною зацвітають великі келихоподібні світло-фіолетові або бузково-сині квіти сону великого (Pulsatílla grandis).
На нашій території, окрім сону великого, значно рідше, можна зустріти сон розкритий (Pulsatilla patens). Обидва види – багаторічні травнисті рослини із родини жовтецеві (Ranunculaceae), розповіли у природному заповіднику «Медобори».
Щойно пригріє сонце, з товстого короткого кореневища починають відростати невисокі квітконосні стебла з поодинокими квітками на верхівці. Після запилення квітки перетворюються на своєрідні пухнасті кульки з багатьох сім’янок, які мають довгі пірчасті стовпчики. Листки з’являються після відцвітання. У сону великого вони трійчасто-пірчасто розсічені, зібрані у прикореневу розетку.
Поміж пелюсток в глибині квітки, ніби філігранно виточені з чистого золота, сяють жовтизною багато тичинок і маточок, розташованих спірально. Помічено, що квіти у вітряну погоду та вночі закривають свої пелюстки і низько схиляються, ніби засинаючи.
Від весняних холодів рослини закутані у теплий кожушок густого опушення волосків. Від легкого подиху вітру, рослини, із сріблястим сяйвом густого опушення, похитуючись, виграють на фоні сухої минулорічної рослинності, наче дивовижні клейноди.
Сон великий рідкісний для заповідника. Вид занесений до Резолюції 6 Бернської конвенції, а також до Директиви Європейського Союзу 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори». Вид занесений також до Червоної книги України.
Фото Надії Пророчок.
