У Тернополі встановили найбільший в Україні дідух. Його висота – 8 метрів, а вага – більше 100 кілограмів. Для виготовлення рекордсмена використали близько 9 тисяч колосків. Дивовижний різдвяний символ розташований у фойє Тернопільського драматичного театру. Тож до 19 січня ним можуть милуватися всі охочі. Журналіст «Нашого ДНЯ» поспілкувалася з творцем рекордного дідуха та дізналася всі таємниці створення солом’яного дива.
Виготовляли всією сім’єю
Народний майстер обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Ярослав Осадца за своє життя виготовив кілька десятків дідухів. Зацікавлення з’явилося тоді, коли вирушив у свої перші ентографічні експедиції з товариством «Вертеп». Під час відвідин тернопільських сіл познайомився із досвідченими народними майстрами та дослідив технологію створення українського різдвяного символа.
– Існує версія, що традиція виготовляти дідухи з’явилася ще в дохристиянські часи. Під час панування Австо-Угорщини вона почала активно відроджуватися серед українців, – розповідає пан Ярослав. – Адже тоді забороняли вирубувати ялинки, а дозвіл коштував дуже дорого. Тому батьки, щоб розважити дітей, збиралися всією сім’єю і виготовляли солом’яні дідухи та павуки. Це була спільна справа, яка дуже об’єднувала родину, тому вироби були сповнені позитивної енергетики.
Кожен елемент має свій символ
За словами Ярослава Осадци, декоративний дідух можна зробити навіть за годину, а на створення справжнього з дотриманням всієї симовліки доводиться витратити від кількох днів до кількох місяців. Все залежить від розмірів та складності роботи. Щоб власноруч зробити дідуха, потрібно збирати колосся так званої молочної стиглості. Тоді зерно не обсипається, а колоски навіть миші не їдять. Зазвичай брали перший сніп.
Традиційно дідуха роблять узимку, коли закінчують польові роботи. Для цього колосся чистять, сортують і створюють солом’яний різдвяний символ. Традиційно дідухи класифікують на два види і один підвид. На Гуцульщині роблять дідух з вівса, тому що Ісус народився в яслах, де зазвичай годували худобу. На нашому Опіллі виготовляли дідух за прикладом календаря з чотирьох різних злаків, які символізували чотири пори року. Цікаво, що кожен елемент цієї солом’яної скульптури ніс у собі певний символ – пору року, місяць, тиждень, день. Зазвичай, один колосок означав один день. У виробах значних розмірів виділяли навіть години. Покутянського дідуха робили в формі букви «Т» (вуса і борода). Він був плоский, тому його вішали на стіну. У давнину не робили металевий каркас. Але оскільки зараз дуже часто дідухи транспортують на різноманітні виставки, то доводиться вставляти металевий стержень, щоб він не деформувався.
Історія тернопільського рекордсмена
У стінах обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді вже назбиралося кілька десятків різноманітних дідухів, які привезли із різних куточків Тернопільщини на конкурс «Замість ялинки – зимовий букет». Всі вони – красиві і абсолютно не схожі один на одного. Один з найвищих – 2 метри40 сантиметрів. Виготовивши його, пан Ярослав вирішив не зупинятися на досягнененому і за три місяці створив рекордний – 8-метровий дідух. Почав роботу сам. Згодом підключилися гуртківці, колеги з екоцентру та навіть рідні. Протягом півтори місяця більше двадцяти осіб активно працювали над створенням цього різдвяного дива.
Минулого року дідух презентували в розібраному вигляді, адже не могли знайти відповідне приміщення. А цьогоріч керівництво драмтеатру радо прийняло рекордсмена у своїх стінах. Щоправда, верхівку довелося переробляти і трошки зменшувати. В оригіналі дідух мав майже вісім з половиною метрів, тож боялися, що не поміститься.
– Ми виготовили його з чотирьох частин та чотирьох злаків, які символізують пору року, – розповідає пан Ярослав. – Ячмінь – це весна, пшениця – літо, жито – осінь, овес – зима. Пори року діляться на місяці, тижні, дні, години та пори дня (ранок, обід, вечір та ніч). Це своєрідний календар. Кожна частина дідуха має своє значення: корінь – світ померлих, стовбур – сучасність, а гілки – райський світ. На верхівці дідуха розміщений Ангел, який щороку сповіщає благу вість про народження Сина Божого – Ісуса Христа. Далі – куля, всередині якої плетені куби: це Різдвяний павук – родинне дерево.
Ярослав Осадца не планує зупинятися на досягнутому. І вже наступного року обіцяє виготовити нового дев’ятиметрового рекордсмена, якого можна буде встановити на Театральному майдані.
Юля ТИМКІВ.
