Поки в Україні відсутні засоби виробництва, продуктивність праці залишатиметься низькою. Зарплатня – мізерною. А це означає, що вітчизняній економіці покращення не світить.
І в цьому, за словами колишнього віце-прем’єр-міністра, депутата від Партії регіонів Бориса Колеснікова, винні не українці. Проблема в інвестиціях. Точніше, у їх відсутності. «Інвестиції – це довіра до країни. Без величезних інвестицій ми не досягнемо рівня продуктивності праці навіть східноєвропейських країн», – зазначив нардеп.
Довіра до країни у даному випадку – це, насамперед, довіра до влади. Чи комфортно нині інвесторам в Україні? Не вельми! Що робить влада, аби на терени держави прийшли серйозні компанії з великим капіталом? Декларує наміри, влаштовує міжнародні інвестиційні форуми, обіцяє підтримку… Насправді ж, інвестри стикаються з корупцією, численними перевірками, рейдерством. А кому потрібний головний біль за власні кошти?
Аби зводити кінці з кінцями, чиновники беруть у борг. За один тільки вересень державний борг України зріс ще на $708 мільйонів. І не «реформатор» Микола Азаров разом зі своєю кабмінівською гвардією «професіоналів» повертатимуть банкам та іншим фінансовим організаціям кредити й великі відсотки, під які позичають гроші. Борговий тягар лежить на плечах платників податків.
Деякі українські економісти «заспокоюють», мовляв, сума боргу ще не сягнула критичної точки у 60 відсотків від ВВП, тому хвилюватися не варто. І, як приклад, наводять США.
Штати справді мають величезну суму держборгу. Але у США бідними вважаються громадяни, які мають річний дохід на сім’ю з чотирьох осіб до 23550 доларів. За нинішнім курсом – це 188 тисяч 400 гривень. А в Західній Європі, за словами радника Програми розвитку ООН з питань подолання бідності Аделіна Гоне, до категорії малозабезпечених належать ті, хто має менше 21 долара на добу. Різницю відчуваєте?
Фахівці підрахували: кожен працюючий українець винен за своїми боргами і боргами держави майже півторарічну зарплату. Ще три роки тому загальна сума боргів населення і Кабміну була удвічі меншою. Виходить, щороку борги зростають приблизно на третину від своєї величини. Експерти застерігають: якщо й далі позичати такими темпами, як це робить нинішня влада, то через три роки кожен буде повинен вже трирічну зарплату.
Ще одна проблема – Пенсійний фонд. Глава фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк із трибуни Верховної Ради оприлюднив невтішну інформацію: борги цього відомства сягнули 64,4 мільярда гривень. «Я офіційно заявляю, що Пенсійний фонд після реформи Януковича-Азарова – банкрут! Він не здатний виконувати свої функції», – сказав депутат.
І парламент вперто не бажає вирішувати пенсійно-пільгове питання. Можливо тому, що народні обранці просто не готові до цього? Чи, власне, не хочуть втратити пільги? Бо як ще можна поястити те, що Рада на пленарному засіданні 23 жовтня не спромоглася розглянути законопроекти про скасування «пенсійної реформи імені Тігіпка» і депутатських пільг? Представники парламентської більшості не лише відмовилися голосувати – вони залишили зал засідань.
Звісно, вчити народ, як жити, влаштовувати політичні тусівки, бігати з партійними прапорами і на телевізійні ток-шоу легше, ніж думати, яким чином вивести економіку країни з рецесії. Подібне, очевидно, може бути лише в Україні: завдяки тотальному «покращенню», справи у державі погіршуються.
До речі, першого листопада виповниться річниця, відколи Пенсійний фонд не має керівника. Голову правління ПФУ Бориса Зайчука Президент звільнив і скерував на інше місце праці – послом до Чехії. Виходить, відповідати за критичну ситуацію у «безголовому» Пенсійному фонді нікому. А в цілій державі так і не знайшлося достойної людини, яка б очолила «пенсійну контору». Чи, може, так треба? Легше гроші деребанити?
Щодо зарплат, тут також не все гаразд. У вересні розмір середньої заробітної плати штатного працівника скоротився на 43 гривні – до 3261 гривень проти 3304 – у серпні. Це – офіційне повідомлення Держстату. Водночас, заборгованість з виплати зарплат у вересні зросла до 1,02 мільярда гривень. Усе взаємопов’язано. Чим нижча платня і чим менше працюючих людей – тим менші відрахування у Пенсійний фонд і тим більший дефіцит коштів. Ні реформи, ні армія перевіряючих з їхніми штрафами (в обов’язковому порядку) не допоможуть, якщо нормально не запрацює виробництво. На жаль, економіка нашої держави, за повідомленням «Finance.ua», падає вже п’ять кварталів поспіль.
Схоже, однак, парламентарів це не хвилює. 28 жовтня минув лише рік роботи Верховної Ради сьомого скликання. «Непогано рік минув, непогано. Але тільки випадкових людей багато», – підвів підсумки заступник голови Партії регіонів Михайло Чечетов. Справді, випадкових людей у парламенті багато. А щодо «непогано» – то як і для кого. Для нардепів усі роки минають у щасті й добрі. Пересічні українці, натомість, постійно складають іспити на виживання. «Слуги народу», чиновники стараються… І, оскільки, до майбутніх парламентських виборів ще далеко, то й далі депутати працюватимуть для народу – «задньою лівою ногою», а для себе, – як годиться.
І на продовження теми. Директор аналітичного підрозділу консалтингової агенції «ААА» Марія Колесник в ефірі «Українського радіо» розповіла, що Рада розглядає питання про внесення законопроекту, згідно з яким Земельний банк зможе продавати землю. «Якщо Земельний банк, маючи у власності землю, сільськогосподарські угіддя, матиме законодавчо підтверджену можливість реалізувати її, у той час, як для решти учасників ринку мораторій на продаж землі буде продовжений, то Зембанк, який може розпоряджатися всією землею України, отримає преференції. Земля може перетекти з українських рук до іноземних», – сказала вона. Тобто, Україна може втратити угіддя, на яких зараз намагається підняти економіку. «Наші селяни залишаться без роботи, бо, як правило, Китай приходить зі своєю робочою силою, технікою і забирає фактично все, що виробив», – констатувала аналітик.
А соціолог Ірина Бекешкіна зазначила: згідно з останніми даними соцдосліджень, у 41 відсотка українців нинішня влада викликає байдужість. Водночас, удвічі зменшилось число респондентів, які відчувають до влади страх. Крім того, 27 відсотків співвітчизників відчувають до влади ненависть, презирство і роздратування. А у східному та південному регіонах держави – таких більше 60 відсотків!
«Рейтинги» – далі нікуди…
Ольга ЧОРНА.
І я відчув “покращення”. Зарплату зрізали і тої не платять вчасно. Жінка поїхала за кордон працювати. А я думаю освоювати професію будівельника на російських просторах. А що робити? Від обіцяного “покращення” в мене на столі хліб не з”явиться і діти ситі не будуть.