Євген Бялуцький із села Пробіжна Колиндянської громади Чортківського району був працьовитою, чуйною, порядною, доброю, а ще хороброю людиною. Так кажуть про воїна у його рідному селі. У мирному житті чоловік працював у Пробіжнянській мистецькій школі. Та коли росія розпочала повномасштабне вторгнення, не міг залишатися осторонь. Євген Борисович пішов добровільно захищати Україну, своїх рідних і нас з вами.
Український захисник загинув в боях з російськими окупантами на передовій. Євгену Бялуцькому було 52 роки. Вдовою залишилася дружина Людмила, осиротів без люблячого батька син Олександр.
«Дуже сумно, що клята війна забирає найкращих людей, які не змогли просто спокійно спостерігати за тим, як рашистська орда плюндрує рідну землю. Вони одні із перших стали в ряди воїнів, щоб зустріти ворога та дати йому відсіч заради нашої незалежності, нашої свободи та нашого майбутнього.
У мирному житті Євген Бялуцький працював у Пробіжнянській мистецькій школі. Наш Захисник міг би і далі так само жити, творити, мріяти, будувати плани, радіючи кожному дню. Проте почуття відповідальності за долю своєї родини, своєї країни та щирий патріотизм не дозволили Євгену стояти осторонь, коли над Батьківщиною нависла небезпека», – повідомили у Чортківській районній держадміністрації.
Сумують за Євгеном і колеги: «Пробіжнянська мистецька школа висловлює щирі співчуття діловоду школи Людмилі Олександрівні та її родині з приводу смерті чоловіка та нашого працівника школи, воїна Героя Євгена Бялуцького.
До втрати близької людини ніколи не можна бути готовим, адже з нею йде частинка нашої душі. Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати, коли зупиняється серце рідної людини, проте світлі спогади про неї завжди будуть сильнішими за смерть. Поділяємо ваше горе, сумуємо разом з вами, підтримуємо вас у годину скорботи. Нехай світла пам’ять про Євгена назавжди залишиться в серцях близьких та знайомих, а Бог подарує йому вічне життя та спокій».
Чортківська громада навколішки та з квітами зустріла кортеж із тілом свого Героя. У Соборі верховних апостолів Петра і Павла у Чорткові відправили панахиду. Поховали воїна у Пробіжній, рідному селі Євгена. Вічна пам’ять і безмежна слава Герою!
