У Сергія Алєксєєнкова зі Збаража у мирному житті була така ж мирна і красива професія: він займався дизайном житла. Та коли розпочалася повномасштабна війна, буквально з перших днів, 26 лютого, пішов захищати Україну, свою родину і нас з вами.
Сергій служив у гранатометному відділенні взводу вогневої підтримки, роти вогневої підтримки військової частини А7170. Загинув 28 серпня під час артилерійського обстрілу внаслідок отримання вогнепального проникаючого осколкового поранення, не сумісного з життям, в селі Краснопілля Краматорського району на Донеччині.
Сотні жителів Збаразької громади на колінах і сльозами на очах зустріли тіло Героя біля каплички на Добривідському перехресті та вздовж вулиці Грушевського аж Успенської церкви, де відбувся чин парастасу та похорону.
Вродливий, мужній, цілеспрямований, талановитий, відповідальний і щирий… Сергій міг так багато ще створити у житті доброго і гарного. Йому було лише 46 років. На жаль, ця страшна війна забирає кращих синів України.
«Прикро і боляче, бо гинуть сміливі воїни та справжні патріоти», – написав міський голова Збаража Роман Полікровський.
Без люблячого чоловіка осиротіла дружина Світлана, без турботливого батька 15-річний син Максим. У невимовній скорботі залишилася мама Діна Іванівна.
Вічна пам’ять Герою! Нехай у небесній обителі буде легко і світло душі мужнього воїна! Пам’ятаймо ціну нашої перемоги!
