Влада бореться з бідністю не перший рік. Депутати й урядовці пишуть, обговорюють, приймають рішення та відповідні закони. Але бідність на них жодним чином не реагує.
У 2001 році, також напередодні чергової річниці незалежності України, стратегією подолання бідності порадував українців тодішній президент Леонід Кучма. Документ написаний мудро. Але його ніхто не збирався виконувати.
Чи зробить українців багатшими нова Стратегія подолання бідності? Слід врахувати: у державі війна, корупція, мізерні пенсії та зарплати, дорога комуналка, недешеві продукти харчування, послуги…
Люди мали надію, що в уряді переглянуть хоча б вартість газу. Однак прем’єр-міністр Володимир Гройсман на офіційній Facebook-сторінці повідомив: газ не буде дешевшим. Українці можуть розраховувати лише на субсидії. «Ми встановили граничні ринкові ціни на газ. Чи може він бути дешевшим? Ні, він коштує стільки, скільки він коштує у світі, зокрема, у Європі», – зазначив глава уряду.
А як з бідністю у Європі, пане Гройсман?
Отже, у пояснювальній записці проекту урядового розпорядження про затвердження плану заходів на 2016-2017 роки з реалізації Стратегії подолання бідності йдеться, зокрема, про сприяння зайнятості населення; зростання доходів та виплат у системі державного соцстрахування для забезпечення умов гідної праці; забезпечення доступу населення до послуг соціальної сфери; мінімізацію ризиків бідності найбільш вразливих категорій населення…
Поки чиновники бавляться у написання стратегій, українці, як і в 90-ті роки, знову масово виїжджають з країни. Але тепер почали втікати представники інтелектуальних професій. Число дипломованих співвітчизників, які залишили країну, за останні два роки зросло на 20 відсотків, повідомили у Міжнародному центрі з працевлаштування.
Українці, переважно чоловіки 30-40 років, втікають від війни, безробіття, низької якості життя та постійного росту цін.
Оцінити реальні масштаби еміграції українців важко, бо офіційної статистики немає. Приватні аналітичні центри підрахували: за час війни з країни виїхали 5-6 мільйонів людей. І прогнозують: ця цифра зростатиме. Адже, згідно з опитуванням, залишити країну готові 80 (!) відсотків українців.
…Своєрідне «подолання бідності» стосується і «слуг народу». Наприклад, голова Верховної Ради Андрій Парубій і 167 депутатів отримали по 14260 гривень з держбюджету для компенсації вартості оренди житла або винаймання готельного номера в липні. Про це повідомили в апараті Ради.
У фракції «Блок Петра Порошенка» кошти виділили 60 зі 142 депутатів. Із «Народного фронту» – 43 з 81 нардепа, в «Об’єднанні «Самопоміч» – 15 із 26. В «Опозиційному блоці» – 11 із 43 нардепів, у тому числі співголові фракції Олександру Вілкулу та Дмитру і Михайлу Добкіним. Отримали компенсацію 10 з 23 депутатів групи «Партія “Відродження»; 5 із 19 нардепів групи «Воля народу»; 6 з 21 – з фракції Радикальної партії Олега Ляшка; 4 з 19 депутатів фракції ВО «Батьківщина».
Компенсували вартість житла і 13 з 42 позафракційних нардепів, зокрема й Володимиру Парасюку.
А Нацбанк, приміром, купив страховку для співробітників за 30 мільйонів гривень. З голковколюванням, масажами… В НБУ пояснили: потрібно дбати про здоров’я працівників.
До речі, експерти попереджають: українців може очікувати чергова хвиля «банкопаду». Так, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко переконаний: якщо Україна розірве відносини з МВФ, вартість долара миттєво зросте до 30 гривень. Це спровокує чергову хвилю банкрутств вітчизняних фінустанов. Новий виток девальвації дуже згубно позначиться на загальному стані економіки країни.
Так уже склалося: Україна залежна від МВФ, бо жоден уряд не намагався заробляти гроші, аби злізти з дотаційної голки. Хоча б, частково.
Особа керівника Нацбанку Валерії Гонтаревої також викликає чимало запитань. Наприклад, яку роль вона виконувала на таємничій «фінансовій кухні» Януковича? Чому для реалізації своїх афер оточення президента-втікача зверталося саме до інвестиційної компанії ICU, яка належала Гонтаревій разом із російським банкіром Соловйовим? Є й запитання до нинішньої діяльності.
А щодо подолання бідності, то жодна стратегія не спрацює, якщо не дати людям нормально заробляти і жити. Без «турботливої» бюрократії, хабарів, страхів перед численними перевірками…
Українці вміють працювати. Просто, їм не треба заважати.
