Дім, в якому живуть казки: Тернопільському академічному театру актора і ляльки – 40 років (фото)

Дім, в якому живуть казки: Тернопільському академічному театру актора і ляльки – 40 років (фото)

Вони не люди, але вміють ходити, розмовляти, плакати і сміятися. Це ляльки. Їхній дім – театр. 1 листопада Тернопільському академічному обласному театру актора і ляльки виповнилося 40 років.
За цей період на сцені театру зіграли близько 23 тисяч вистав, які побачили майже 2,5 мільйони глядачів, відбулося більше 100 прем’єр. У його репертуарі – 53 постановки різних жанрів не лише для малюків, а й для школярів і дорослих. Ми дізналися цікаві подробиці про те, з чого все починалося, як народжується казка і хто з року в рік оживляє дивовижні історії, на яких виростають тернополяни.

А починалося все так…
Уявімо собі весну 1980 року в Тернополі. Останню весну без лялькового театру. Саме тоді обласна рада народних депутатів підтримала рішення про створення в місті театру ляльок. І це був неабиякий виклик. Приміщення тоді ще не було, театру виділили дві кімнати в нинішньому Палаці культури “Березіль”. В одній розмістили бухгалтерію та дирекцію, в іншій відбувалися репетиції.
Трупу театру склали випускники Харківського інституту мистецтв, Дніпропетровського та Горьківського театральних училищ і Теребовлянського культосвітнього училища. У нелегкий період, сповнені ентузіазму, люди почали творити: читки, репетиції, виготовлення ляльок, декорацій, вирішення організаційних питань…
І ось він, цей день – 1 листопада 1980 року. Сотні глядачів, десятки запрошених гостей, вітальні слова, квіти, подарунки… Ще мить – і перший крок буде зроблено, перший театральний сезон відкрито, першу прем’єру зіграно. Завіса відкривається – казка починається! До уваги глядачів – вистава “Сембо” Юрія Єлисєєва.
Через 40 років цією виставою, тільки в оновленому варіанті, символічно відзначили ювілей театру. Цікаво, що у виставі грають актори Володимир Криса та Євгенія Касьян, які чотири десятиліття тому першими зустрічали глядачів.

Пошуки дому
Здається, важко знайти краще місце для театру ляльок, аніж затишну вуличку Січових Стрільців у середмісті Тернополя, де він зараз розташований. Але свій дім актори й ляльки шукали ще кілька років після створення театру. Оселилась казка й живе тут з 1986-го.
Вже не одне покоління тернополян знає цей просторий будинок. Тут створені всі необхідні умови і для глядачів, і для працівників: спеціально облаштована сцена, затишний зал на 250 місць, акторські кімнати, підсобні приміщення, просторе фойє, репетиційна зала.
І скільки б років не було глядачам, щойно заходиш у театр, одразу “перетворюєшся” на допитливу дитину. Адже тут усюди ляльки, які занурюють у знайомі казки і змушують забути, що відбувається за дверима.

Як це – працювати з ляльками?
– Театр збудували для того, щоб вдихнути у нього життя! – розповідає директор – художній керівник театру, заслужений діяч мистецтв України Іван Шелеп. – Всі ми: актори, режисери, директори, композитори, бухгалтери, адміністратори, художники, освітлювачі, прибиральниці, кравчині, водії та люди багатьох інших професій обертаємось навколо театру, де спільними зусиллями народжується Казка! Театр ляльок – це перший театр у житті кожної людини, все починається з пізнання світу через казку, яка навчає добру, бути правдивими, відвертими, мужніми. Це на перший погляд здається дуже просто, а якщо задуматись, наскільки важливим є театр у світоглядному, виховному процесі наших дітей, скільки сил і знань потрібно докласти до бажаного результату, тоді очевидна і зрозуміла важливість нашої місії. Чим є Театр для кожного з нас? Відповіді різні… Хтось знайшов себе в образі героя, хтось – радість від спілкування зі своїми однодумцями, хтось душевний спокій… Все це об’єднує людей єдиною метою – творити мистецтво!

Казка не буває на карантині
Нині колектив працює над створенням вистави «А хай то Качка копне!» Марти Гушньовської. Постановку планували показати до 40-річчя, проте карантин вніс свої корективи, тому прем’єра відбудеться згодом. Для постановки вистави запросили головного режисера Полтавського театру ляльок Ніко Лапунова, художник – заслужений художник України Володимир Якубовський.
Від початку створення театру колектив повсякчас спілкується з найменшими глядачами. Діти пишуть до театру ляльок: висловлюють свої думки та почуття, які викликав у них перегляд вистав, надсилають малюнки улюблених героїв. Тепер спілкування відбувається і через соціальні мережі. Для того, щоб діти могли краще зрозуміти світ театру ляльок, проводять тематичні екскурсії.
Колектив театру бере участь у благодійних акціях, безкоштовно обслуговують дітей з обмеженими можливостями, з багатодітних і малозабезпечених родин, дітей учасників бойових дій. Окрім того, актори є постійними гостями у дитячих будинках та спеціалізованих школах-інтернатах області.
Навіть зараз, живучи в особливому часі, театр не є віддаленим від своїх улюблених глядачів. Актори жартують: казка не може перебувати на карантині, вона чарівна і не боїться жодних вірусів. Тому театр з великим задоволенням тепер ще й приймає усіх охочих за завісою онлайн – www.teatr.te.ua

Театр – це люди, які в ньому творять

У штаті Тернопільського академічного обласного театру актора і ляльки – 75 працівників, кожен з яких є частинкою великого живого механізму.
Сьогодні у трупі театру 21 професійний артист-ляльковод: заслужена артистка України Євгенія Касьян, заслужений артист України Тарас Іванків, заслужений артист України Петро Мрига; Олег Боков, Ірина Баранова, Володимир Криса, Юрій Коцюк, Богдан Брантюк, Ольга Водюк, Олена Дмітрієва, Ольга Томбоштейн, Дмитро Татарінов, Микола Капшій, Тетяна Кошильовська, Любов Сорока, Наталія Буняк, Катерина Шпільман, Ірина Бугайченко, Іван Головатюк, Володимир Дробей, Євгенія Ішутіна-Дробей.

Наш театр і його відзнаки
А ще театр активно гастролює, бере участь у регіональних, всеукраїнських та міжнародних заходах і фестивалях в Україні та за кордоном.
Серед останніх здобутків колективу: постановка “Небилиці про Курочку Рябу” нагороджена трьома дипломами у різних номінаціях у рамках міжнародного фестивалю “Зоряний шлях” (2015 р.) у Полтаві; виконавці головних ролей вистави “Тарасова казка” стали лауреатами почесної відзнаки ім. Леся Курбаса (2015 р.); дипломом “Майстерність режисера” за виставу “Небилиці про Курочку Рябу” нагороджений народний артист України Володимир Лісовий (донедавна головний режисер театру) на фестивалі “Мереживо казкове” у Черкасах (2017 р.), ця вистава відзначена на фестивалі “Кришталеві вітрила” у Херсоні (2018 р.) та на Міжнародному фестивалі театрів ляльок у Чорногорії (2018 р.); на ІІ Київському міжнародному фестивалі театрів ляльок «pUp.pet» вистава “Василина” відзначена у номінації “Краща сценографія” (2018 р.), у всеукраїнському огляді-конкурсі театрів ляльок «Прем’єри сезону 2016-2017», організованому “UNIMA-Україна”, ця ж вистава отримала диплом в номінації “Краща вистава для сімейного перегляду”, почесним дипломом “За багаторічне служіння мистецтву граючої ляльки” нагородили Володимира Лісового; вистава “Дванадцять місяців” отримала диплом “Найкраща вистава для дітей шкільного віку”; Олег Боков став переможцем у номінації “Найкраща акторська робота з лялькою” за роль Мачухи у рамках Всеукраїнського огляду-конкурсу театрів ляльок “Прем’єри сезону 2018-2019” UNIMA-Україна.

Щиро вітаємо ювілярів! Натхнення, нових творчих успіхів і віри в те, що добрі казки таки збуваються!

журналіст, газета "Наш ДЕНЬ"






Loading...



Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

shares