Тернопільський мандрівник Олександр Захарченко з друзями натрапили на невідомі водоспади, розташовані у гирлі річки Стрипа в Бучацькому районі.
“Диву дивуєшся – коли в еру високих технологій та Інтернету знаходиш місця, про які практично ніхто не знає. І це без перебільшення. І це за 100 км від Тернополя. Навіть місцеві жителі, коли в них питали про водоспади, кивали зовсім в інший бік. Чи то навмисне кругами водять, оберігаючи природне багатство, чи яка друга містика є? Але, як виявилося згодом, про цю місцину нічого не знає і гугл. Знайшов у всесвітній павутині лише кілька повідомлень про пересохлі водоспади й аж одне відео, де мандрівник з Івано-Франківська 10 хвилин ходить кругами повз об’єкт нашого зацікавлення й останні 30 секунд показує русло пересохлого струмка.
З Тернополя вирушили вдосвіта, готові зробити крок в невідоме. Світанок нас застав у дорозі на під’їзді до Бучача. Такого світанку я ніколи не бачив раніше. Сонце, ледь піднявшись над горизонтом, наповнило сірий пейзаж неймовірними кольорами. Дорога пролягає повз село Рукомиш. Поруч розташовані відомі Русилівські водоспади. Ходити там легко, а незліченна кількість крижаних каскадів милує око. Сніг, водоспад. Водоспад, сніг. Крига різних кольорів і форм. Тільки і встигай міняти батарейки у фотоапараті.
Від Русилівських водоспадів рушили на південь. Щоб не гаяти часу – під’їхали максимально близько до нашого місця призначення. Півгодини лісом – і ми підійшли до краю прірви. Глибокий і стрімкий каньйон, вирізаний тонким, як лезо струмком. Глибина така, що дна не розгледіти. 20 метрів мотузки виявилося замало. З допомогою спорядження спустились на дно яру, де один за одним застигли в кризі 10-12 метрові водоспади. Хоч погода і зіпсувалась – хороший настрій вже було неможливо зіпсувати. Відчуття того, що ми, можливо, перші мандрівники, які ступили на цю землю – зігрівало наші серця.
Досі дивує: чому ж про цю місцину немає жодноі інформації в туристичних путівниках. Адже місце дійсно настільки унікальне, що могло би привабити сюди велику кількість шукачів пригод і любителів активного відпочинку. Це місце не лише гармонійно вписується в компанію навколишніх туристичних принад, а й заслуговує на статус найцікавішої атракції краю. Хоча, з іншого боку, далеко не кожному буде під силу сюди добратись. А вибратися нагору ще важче. Доводиться продумувати кожен крок, бути дуже обережним та приділяти максимум зусиль, щоб закріпитися самому та допомогти друзям на крутому схилі.
З яру вибралися вже у сутінках. Додому привезли біль в усіх м’язах, кілька сотень світлин і незабутні враження. І це ми пройшли тільки три із шести каскадів. Тож наступна мандрівка гирлом Стрипи вже не за горами – в експедицію на край світу”.
Олександр ЗАХАРЧЕНКО.
Замерз і найбільший
У Заліщицькому районі замерзла ще одна дивовижа Тернопілля – Джуринський водоспад в селі Нирків.
Його вважають найбільшим рівнинним водоспадом України, а також стверджують, що і в Європі.
Річка Джурин падає з висоти 16 метрів в долину та утворює водоспад з трьома каскадами. Ця гідрологічна пам’ятка – справа рук людини. Колись тут був розташований млин, згодом ГЕС. Влітку біля водоспаду завжди багато людей, а ось взимку туристів дуже мало, навколо тихо і чисто.
Крижана кірка вкрила майже весь водоспад. Проте охочим побачити дивовижу не варто гаяти ні дня. Адже при найменшому потеплінні крижана шапка сходить, як лавина, в одну мить.
