Воїн з 2015-го. Фотограф та письменник, який творив на лінії фронту. Такі люди, щирі, світлі, талановиті бувають один на тисячу, або й менше. «Не буде більше миттєвостей Всесвіту, які ти ловив поглядом і кадром…. Не буде проникливих містичних та поетичних рядків… Легких доріг, тепла і світла… Хай стежки твої ведуть за обрій і ще, і ще далі…» – написав про Юрія Walter Kurts. Юрій Костишин загинув на Покровському напрямку. Йому було лише 48 років. Вічна пам’ять та слава Герою!
Юрій Костишин народився у Тернополі. У 2015-му добровільно долучився до лав Збройних сил України. Проходив службу в складі 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Після початку повномасштабного російського вторгнення воював у складі 44-ї окремої артилерійської бригади. Брав участь в обороні Києва, воював на Житомирщині, Донеччині, Запоріжжі, Курщині, Сумщині. Останній – Покровський напрямок.
Поміж боями на фронті почав фотографувати на телефон природу та своїх побратимів. З 2023 року фронтові світлини Юрія презентували в Україні та за кордоном: зокрема, митець мав персональні виставки у Львові, Тернополі, Києві та Вільнюсі (Литва).
Світлини Кота Характерника були використані в артбуці Інни Гончар «#4.5.0.», збірці віршів Валерія Пузіка «Три медалі в шухляді», в поетичій збірці «Критик до народу або вірші мого дитинства» вже загиблого воїна Назара Мялікгулиєва. Також фоторобота Юрія є на обкладинці релізу гурту «Забавка і Дмитрик — Руїна» на слова Василя Труш-Коваля. Останнє фото, яке запостив «Кіт Характерник», було зроблене 11 грудня.
Нині у «Видавництві 333» триває перепродаж артбуку Юрка Костишина «Абидобраніч. Книга світлин та емоцій». Це збірка текстів та фото воєнного часу, створених на лінії фронту – письменницький дебют Юрія і найповніше видання його фронтових світлин під однією обкладинкою.
Сотні людей залишають слова болю та співчуття з приводу загибелі Юрія.
«Не буде більше – Ранку… Не буде більше – Просто…Не буде більше – АбиДобраНіч… Дякую за чин Друже Кіт Характерник. Вічна памʼять і слава Тобі. Бути воїном- жити вічно», – Володимир Петришин.
«Не буде більше миттєвостей Всесвіту, які ти ловив поглядом і кадром…. Не буде проникливих містичних та поетичних рядків. Не буде переписки про книги та твого вічного смайлика “Тримаємось!” Легких доріг, тепла і світла… Хай стежки твої ведуть за обрій і ще, і ще далі… Честь! Пам’ять! Помста! Кіт Характерник – жити далі, ніж триває життя…», – Walter Kurtz.
Сьогодні, 16 грудня, Юрій повертається до рідного дому на щиті. О 19:00 — панахида. 17 грудня (середа) 11:00 — чин похорону, Пантеон Героїв на Микулинецькому цвинтарі. Вічна пам’ять та шана українському Воїну!