Сотні німецьких лікарень створили резервні потужності для прийому й лікування хворих, інфікованих коронавірусом, та скасували всі нетермінові операції. Тепер їм гостро бракує пацієнтів. Про це пише Німецька хвиля.
Пандемія COVID-19 заскочила Італію зненацька. Багатьох тоді шокували телекадри з італійських лікарень: пацієнти в коридорах, відділення інтенсивної терапії переповнені, апаратів штучної вентиляції легенів (ШВЛ) катастрофічно бракує, медперсонал героїчно з останніх сил бореться з хворобою. Щоб запобігти такому розвиткові подій, у Німеччині з самого початку налаштували всю систему охорони здоров’я на протидію коронавірусу SARS-Cov-2 і масове лікування інфікованих ним пацієнтів.
Але тепер у німецьких клініках склалася парадоксальна ситуація: всі планові операції скасовані, кількість ліжок у відділеннях інтенсивної терапії збільшено, а масового напливу пацієнтів із COVID-19 досі немає. У підсумку, напівпорожні лікарні зазнають фінансових збитків, а лікарі й медсестри змушені сидіти по домівках, накопичуючи “негативні” години праці, які їм колись доведеться відпрацьовувати.
Приміром, станом на 28 квітня, за даними єдиного реєстру німецьких лікарень (DIVI-Intensivregister), на який посилається онлайн-видання Zeit.de, загальна кількість ліжок у відділеннях інтенсивної терапії у всіх 1 160 німецьких лікарнях – 32 394. Зайняті пацієнтами з COVID-19 – 2 467. Порожніми стояли 13 057, тобто 40 відсотків. Є, щоправда, винятки: у двох німецьких містах – Шаумбурзі в Нижній Саксонії і Зоннеберзі в Тюрингії – у відділеннях інтенсивної терапії лікарень не було вільних місць. Зате вони є в сусідніх містах, до яких не більше 20 кілометрів.
Кількість “звичайних” пацієнтів у всіх німецьких лікарнях різко скоротилася, в деяких – удвічі. Але ж пацієнти, за лікування яких платять лікарняні каси, – це економічне підґрунтя всієї системи страхової медицини в Німеччині. Аби клініки не збанкротували, уряд ФРН створив для них спеціальний фонд допомоги і платить за кожне лікарняне ліжко, яке простоює в резерві і тому не приносить доходу, по 560 євро на добу.
Невеликим лікарням цих грошей вистачає, щоб зводити кінці з кінцями, чого не можна сказати про великі клініки, обладнані найсучаснішою дорогою технікою, що надають увесь спектр медичних послуг, заявив голова Німецького об’єднання лікарень (Deutsche Krankenhausgesellschaft, DKG) Ґеральд Ґасс (Gerald Gaß).
DKG вимагає знизити “коронавірусну готовність” і почати поетапне повернення клінік до звичайного режиму роботи.
Повернення лікарень до нормального режиму роботи, цитує RND міністра охорони здоров’я ФРН Єнса Шпана (Jens Spahn), “важливе, оскільки відкладання украй необхідних хірургічних втручань, зокрема, для видалення пухлин або протезування тазостегнового суглоба, призводить до фізичних і душевних страждань пацієнтів, які їх потребують”.
Єнсові Шпану відомі й випадки, які трапляються все частіше, коли люди навіть в екстрених ситуаціях – під час інфаркту міокарда або інсульту – надивившись телепрограм про нинішню пандемію, не звертаються за медичною допомогою.
Але всі плани, які передбачають відновлення колишнього режиму роботи німецьких лікарень, залежать від епідеміологічної ситуації в Німеччині.
